Напишіть невеликий твір (6-8 речень) у художньому стилі за поданим початком на тему "заквітчаймо свою україну".

Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися.

Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. її ібрання символізує майбутнє моєї сонячної країни. Це віночок, вишита сорочка, ошатна плахта. Або ж Україну уявляю доброю матір’ю в яскравій хустці та святковому одязі.

Одне розумію: щоб такий образ з’являвся мені, як і всім українцям, для цього слід багато працювати й докладати чималих зусиль. Заквітчати Україну можна успіхами в розвитку науки, техніки, підвищенні добробуту людей. І тоді Україну завжди будуть сприймати як привабливу й мудру господиню.

      Одного разу, після збору урожаю, під велику грудку землі впало зернятко. Настрашилося, що вже пропало. Із того переживання дуже втомилося тай заснуло і не помітило як настала зима. Накрила його біленькою ковдрою,а згодом весна омила його теплим дощиком .І наше зернятко проросло.        Зростало воно в щасливій родині з іншими зернятками у золотому колосочку. Дуже любило тепле літнє сонечко та кольорову веселку, яка часом приходила в гості разом з жвавим дощиком. А ще дуже любило зернятко розглядати білі пухнасті хмаринки, що пропливали над рідною нивою змінюючи форми та хитаючись на стеблинці слухати розповіді вітру.        Минуло літо – зернятко дозріло. Настав час збирати врожай, на поле прийшли хлібороби, турботливо й дбайливо зкосили пшеничні колоски, змолотили зерно і відвезли у село. Так зернятко потрапило до комори. Йому було тепло і затишно серед друзів зерняток. Засинаючи та згадуючи розповіді вітру зернятко почало мріяти про своє майбутнє. Уявляло собі як перетвориться на біле пухке борошно і потрапить до пекаря. Пекар замішає тісто і випече духмяний хліб або солодке тістечко на радість діточкам. А може дбайлива господиня наліпить смачних вареників із вишнями для своїх синочка та дочки. Не погано було б стати і розкішним весільним короваєм, на щастя молодятам. Але найбільшою мрією зернятка було потрапити до ніжних і турботливих рук бабусі, що до йому стати солодкою, пишною Великодньою Паскою та радувати усіх навколо неперевершеним і незабутнім смаком улюбленого свята. А перед тим як паску скуштувати, її поставлять на найгарніший вишитий рушник, у коло з яскравих писанок, запалять тоненьку свічечку та прочитають молитву на здоров’я і добробут усієї родини.

      Одного разу, після збору урожаю, під велику грудку землі впало зернятко. Настрашилося, що вже пропало. Із того переживання дуже втомилося тай заснуло і не помітило як настала зима. Накрила його біленькою ковдрою,а згодом весна омила його теплим дощиком .І наше зернятко проросло.        Зростало воно в щасливій родині з іншими зернятками у золотому колосочку. Дуже любило тепле літнє сонечко та кольорову веселку, яка часом приходила в гості разом з жвавим дощиком. А ще дуже любило зернятко розглядати білі пухнасті хмаринки, що пропливали над рідною нивою змінюючи форми та хитаючись на стеблинці слухати розповіді вітру.        Минуло літо – зернятко дозріло. Настав час збирати врожай, на поле прийшли хлібороби, турботливо й дбайливо зкосили пшеничні колоски, змолотили зерно і відвезли у село. Так зернятко потрапило до комори. Йому було тепло і затишно серед друзів зерняток. Засинаючи та згадуючи розповіді вітру зернятко почало мріяти про своє майбутнє. Уявляло собі як перетвориться на біле пухке борошно і потрапить до пекаря. Пекар замішає тісто і випече духмяний хліб або солодке тістечко на радість діточкам. А може дбайлива господиня наліпить смачних вареників із вишнями для своїх синочка та дочки. Не погано було б стати і розкішним весільним короваєм, на щастя молодятам. Але найбільшою мрією зернятка було потрапити до ніжних і турботливих рук бабусі, що до йому стати солодкою, пишною Великодньою Паскою та радувати усіх навколо неперевершеним і незабутнім смаком улюбленого свята. А перед тим як паску скуштувати, її поставлять на найгарніший вишитий рушник, у коло з яскравих писанок, запалять тоненьку свічечку та прочитають молитву на здоров’я і добробут усієї родини.