Іть зклазти твір-розповість на тему: чому потрібно захищати .

Треба завжди захищати слабших, бо вони не завжди можуть себе захистити. На жаль, на світі є погані люди, які можуть образити, обдурити або навіть побити того, хто слабший за них. Слабкою людиною може бути і дідусь або бабуся, і інвалід, і дитина або підліток. Кривдити людей взагалі погано, а кривдити слабких людей набагато гірше, бо такі люди не можуть захиститися. Тому якщо бачиш, що хтось ображає слабких, треба цьому перешкоджати. 

Легко захистити слабшого, якщо ти сильніший за кривдника. А як же захистити слабкого, якщо кривдник не сильніший за тебе? Вплутуватися в бійку з ним буде безглуздо та ризиковано. У такому випадку треба повідомити про це дорослим, щоб вони подзвонили у поліцію. Робота поліцейських у тому і полягає, щоб захищати людей від злочинців і кривдників. 

Прислівник відповідає на питання де? як? коли? куди? якою мірою? 
Багато людей плутають прислівник і прикметник. мена прикметники і прислівники можуть мати подібне лексичне значення. Наприклад: легкий — легко; швидкий — швидко; вчорашній — вчора.Однак прикметники і прислівники — самостійні частини мови, що виконують в реченні різні функції і мають різні морфологічні характеристики. Їх аналіз дозволить уникнути складнощів у визначенні понять «прикметник» і «наречие», а також виявити відмітні особливості кожної з цих частин мови.

Добре серце має коротку пам’ять як відносно своїх благодіянь, так і у відношенні нанесених йому образ. Велике, шляхетне серце прощає необдумані дії, слова, викликані недосконалістю людської натури. Добро повноцінно, коли хто-небудь переймається реальними турботами, стражданнями й радостями своїх близьких. Добро повноцінно, коли людиною рухає не абстрактна ідея добра* а живі почуття любові, жалю, симпатії, безкорислива радість спілкування Російський історик Ключевский говорив, що добрим він може назвати тільки ту людину, що не тільки не робить зла, але й не може його робити Для доброго серця характерна мудрість. Злої мудрості не буває. Мудрість доброго серця – у великодушності, милосерді, терпінні, надії й вірі. Віддаючи перевагу радості інших, добре серце знаходить задоволення не в почутті власного достоїнства, а в любові до ближнього. Якщо людина пишається своєю чуйністю, щиросердечним розташуванням до людей, прагненням робити добро іншим, основним мотивом його діянь є користь, що несумісно з поняттям щирого, безкорисливого добра