Від поданих іменників утворіть назви осіб чоловічої та жіночої статі. рим, греція, сибір, німеччина, тула, москва, петербург, феодосія, мінськ, рига, латвія, ростов-на дону, куба, африка.

Рим- римлянин, римлянка. Греція- грек, гречанка. Сибір- сибіряк, сибірячка. Німеччина- німець, німка. Тула- туляк, тулячка. Москва- москвич, москвичка. Петербург(×), Феодосія- феодосієць, феодосійка. Мінськ- мінчанин, мінчанка. Рига- рижанин, рижанка. Латвія- латвієць, латвійка. Ростов-На Дону- ростовчанин, ростовчанка. Куба- кубінець, кубінка. Африка- африканець, африканка.

ЗАЯЦ ДРЕВЕСНЫЙ ЯПОНСКИЙ (Pentolagus furnessi) мелкий зверёк, длина тела которого около 40 см. Он имеет однотонную черно-бурую окраску, и до средней части брюха и груди проходит узкая белая полоска. Уши очень короткие, почти свернутые в трубку; прижатые к голове, они едва доходят до заднего края глаз. Ноги короткие, пальцы вооружены толстыми, длинными и слегка изогнутыми когтями. С их заяц успешно лазает по деревьям. Хвост очень короткий, снаружи почти незаметный. Распространен этот заяц в Японии. Он живет в лесах и гнездится в дуплах. На деревьях он частично и кормится, но по тонким ветвям лазать не может. Относится к третьей, последней группе зайцев - так называемых жесткошерстных, или древних, зайцев (Pentalagini). В их организации сохранились черты, свойственные предковым формам зайцев третичного времени. Это преимущественно мелкие зверьки, с короткими ушами и короткими задними ногами. Волосяной покров у большинства видов жесткий, у некоторых даже несколько щетинистый. Общая окраска серая или бурая, причем низ тела часто окрашен так же, как и верх. Большинство видов жесткошерстных зайцев биологически малоспециализированы и не обладают к быстрому бегу, как настоящие зайцы, и к рытью нор, как кролики. Географически распространены преимущественно в тропических и субтропических областях Азии, как в материковой ее части, так и на островах Малайского архипелага. Один вид распространен в тропической Африке. Обитают в разнообразной обстановке в лесах, зарослях кустарников, в саванах, некоторые виды в горах.

україна — держава, багата на звичаї та традиції, солов’їну мову, неперевершені краєвиди, по-справжному розумних, щирих, привітних, гостинних людей. так, моя батьківщина має тяжку долю. я впевнена, що колись україна встане з колін і доведе всьому світу, що вона є непереможною!

ще з давніх часів наша держава повинна була боротися за свою автономність та свободу. на щастя, завжди були герої, котрі готові були на все піти заради щасливого майбутнього україни — це богдан хмельницький, іван мазепа, тарас григорович шевченко, роман шухевич, в’ячеслав чорновіл, миколай амосов, брати клички, руслана лижичко та багато інших. імена цих людей назавжди закарбувалися в пам’яті українців. невідомо, що було б з нашою державою, якби не ці відважні герої.

отже, моя честь бути українцем! я пишаюся тим, що є громадянином цієї держави. українці дійсно розумні люди, котрі робили великі внески в усі галузі науки, мистецтва, спорту. я вірю, що незабаром україна покаже всії планеті своїх талановитих людей, ми прославимося на весь світ, нас почнуть поважати й цінувати. слід розвиватися самим, самостійно вирішувати свої проблеми, а не заздрити або звинувачувати когось у незгодах.