Написать лист президенту україни від дітей 12років

Дорогий Призедент Петро Порошенко. Пишу вам цього листа з метою щоб ви до припинити цю жахливу війну,яка нікому не потрібна. Вмирають багато людей які захищають нас від усього цього. Якщо війна не припинеться страшно навіть уявити,що може бути... На мою думку, ця війна забовязана припинитися.

Добридень, Богдане!
- Привіт, Оленко! 
- Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини? 
- Так добрі,я ходив на концерт.
-Класно і як концерт? 
-Отже, концерт був просто неймовірним! Чед просто приголомшливо заводив натовп, яка, до речі, теж не підвела! На таких піснях як Far Away, Lullaby і Trying Not To Love You я розплакалася, адже з цих пісень почалося моє знайомство з нікелю, і так багато всього пов'язано з ними було ...
Загалом, концерт був чудовий! Зіграли майже всі улюблені пісні! Розігрів, на жаль, підкачав, та й очікування було довгий, але все це дрібниці. Головне, що коли вийшли самі нікелю, всі неприємні думки пішли з голови, залишилася тільки музика, тільки емоції, тільки драйв! Це був найкращий концерт в моєму житті, найкращийдень у моєму житті! Nickelback - це щось неймовірне і дивовижне!
- Треба теж сходить! 

Надворі – зима. Коштує чудесний сонячний день. На небі ні хмарини. Сніг, що йшов всю ніч, покрив землю, будинки, машини білим пухнастим покривалом Дерева коштують у важких білих шапках, і зрідка з верхівок зривається долілиць сніжний пил. На снігу, як на білому аркуші, чітко виписані ерогли від пташиних слідів. Горобці в будинку б’ються через скоринку Хліба їм нелегко відшукати їжу під білою ковдрою. сонця мало. Його промені перетворюють засніжену дорогу на блистячу розсипану пудру Пройтися по цій блестячій пудрі  хочеться кожному. Між дерев хлопці намагаються зліпити снеговика, але в них нічого не виходить. Справа в тому, що на вулиці мороз, і сніг у такі дні стає сипучим і хрустко скрипить під ногами при ходьбі. На гірці – весела гулянка Чутні верески й лементи, котяться долілиць різнобарвні санки, а на них – дівчатка й хлопчики. Хтось полив схил з однієї сторони водою, і тепер блистюча крижана смуга чекає бажаючих прокотитися. Якщо довго стояти на одному місці, мороз забирається за шиворот, починає щипати ніс і вуха. Добре б зайти зараз до бабусі – у неї завжди пекуче натоплено й для гостя напевно найдеться гарячий пиріжок з яблучним варенням. Жаль, що зимові дні короткі, але однаково зима – мій улюблений час року!