Твір-роздум на морально-етичну тему наперед дякую тим хто допоміг)

Усі люди різні. Кожен має свій індивідуальний набір рис, як позитивних, так і негативних. Не існує абсолютно поганих чи добрих людей. Усі мають світлу й темну сторони душі. Тож не можна сказати, що порядною є та людина, яка володіє лише позитивними рисами. Та й чи існує така людина взагалі? Порядною є та людина, яка прагне вдосконалитися, позбутися своїх вад.

Відтак, порядність не є синонімом моральної досконалості. Відповідь на питання, що таке порядність, криється у корені самого слова. Як на мене, порядність – це швидше моральна послідовність, відповідальність. У порядної людини за словами йде діло, причому одне з одним співвідноситься без коливань.

Порядна людина завжди дотримується своїх обіцянок, уникає образ і не завдає шкоди ближньому навмисно. Порядна людина силою свого духу все навколо впорядковує, надає лад своїм лише прикладом. ЇЇ внутрішня злагодженість та впорядкованість поширюється й на оточення.

Існує суперечливе питання, чи є порядність вродженою якістю людини, чи її можна виховати впродовж життя. На мою думку, порядність можна розвинути й навіть самотужки. Адже людина, по-перше, просто не може народитися підлою, це суперечить самому життю. А по-друге, усі люди змінюються.

Стати порядною людиною ніколи не пізно. Хтось приходить до цього лише після того, як сам пережив образу та непорядне ставлення до себе.успадковує цю рису, маючи з самого дитинства гідний приклад, не уявляючи собі інакшого життя.

Звичайно, краще, коли людина із самого дитинства усвідомить, що за словом має стояти діло. А взаємоповага та співчуття одне до одного – це запорука того, що порядних людей ставатиме все більше, а наше життя змінюватиметься на краще.

Объяснение:

прокида́еться

прокидаеться — слово из 5 слогов: про-ки-да-е-ться. Ударение падает на 3-й слог.

Транскрипция слова: [прак’идай’иц:а]

п — [п] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)

р — [р] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)

о — [а] — гласный, безударный

к — [к’] — согласный, глухой парный, мягкий (парный)

и — [и] — гласный, безударный

д — [д] — согласный, звонкий парный, твёрдый (парный)

а — [а] — гласный, ударный

е — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (непарный, всегда произносится мягко)

—

[и] — гласный, безударный

т — [ц:] — согласный, глухой непарный, твёрдый (непарный, всегда произноится твёрдо)

ь — не обозначает звука

с — не образует звука в данном слове

я — [а] — гласный, безударный

В слове 12 букв и 11 звуков.

Грім упада, ударяючи глухо. Вітер, сивіючи в лузі, гривою сивою грає. Молоду хвилюючи траву спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем. Чіпляючись за приполи хмари, грім, бухикаючи, так і зависав між небом і землею. Лекала шляхів п’ють бензиновий мед, ласуючи громом охоче. Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка. Гірське повітря було вологе, напоєне гіркими млосними запахами лавра та м’яти. Непереможним є все народжене для творчості, для радост, для цвітіння .

Молоду хвилюючу траву спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем.