Твіт-мініатюра "за що я вдячна школі" написать =)

скільки незабутніх років ми проводимо у школі! школа – наш другий дім. і кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники.моя школа найкраща! тут працюють досвідчені вчителі. труд вчителя надзвичайно важкий, бо кожна дитина має свій характер і треба знайти особливий підхід до кожного.школа має сучасне обладнання та два комп’ютерні класи. також у нас працюють психологи, до яких учні можуть звернутися за порадою в будь – який момент. на мою думку це дуже добре. у нашій школі дуже приємно і зручно навчатися.у школі є невеличка, але різноманітна бібліотека.класи просторі и світлі. я люблю свою школу. люблю перерви, на яких можна поспілкуватися з друзями, пограти в різноманітні ігри, сходити в їдальню. люблю послухати цікаву інформацію на уроках літератури, люблю розв’язувати цікаві і з ії. наш клас та й взагалі вся школа дуже дружна.коли я думаю про свою школу, я згадую вчителів і однокласників, які завжди поруч зі мною. я дуже вдячний нашим вчителям за все, що вони роблять для нас, також я вдячний своїм батькам за те, що вони віддали мене саме до цієї школи.

Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди.  хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. ,успіх чи неуспіх у стосунках є нас від народження до самої смерті. як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів?   безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. у наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми.  про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова.  усе життя ми прищеплюємо собі одні властивості й намагаємося придушити інші, усе життя свідомо чи несвідомо наслідуємо, усе життя граємо своїх батьків, друзів, знайомих, героїв кіно, акторів, навіть якщо ми із себе нікого "не корчимо", вони "творять" нас. "крізь нашу тілесну оболонку, як постояльці готелю, проходять багато різних "я", — відзначає в. леві.  у спілкуванні людина дізнається, хто є та особа, з якою вона спілкується, встановлює стосунки, визначає погляди, почуття, цінності як свої, так і тієї людини, з якою вона веде розмову. практичне оволодіння культурою спілкування передбачає формування певних якостей особистості, зокрема комунікативних здібностей.  метою спілкування є планування спільної діяльності людини й того суспільства, в якому вона живе. можливі цілі спілкування досить широкі: отримати щось, надати матеріальні блага, забезпечити взаємодію, дістати чи передати якісь дані, комусь у скрутні хвилини, виробити власне ставлення до чогось, звернення до власної душі, спогадів, совісті, мрій. усе це складає зміст спілкування.  для культурного розвитку людини спілкування стає потребою. його відсутність сприймається як тяжка, непоправна втрата. 

Коли  я ще малим  був, та  й с дідом  до лісу ходим, по піньки,  зустріли ми ведмідя.  а ведмідь, дивний був,  не такий,  як усі.  підійшов до нього дід, дивиться на нього  і  бачить,  що у  ведмідя, того,  вухо  широке. думав  дід, думав, як це воно  може так бути, та й не відгадав би,  як би  ведмідь  не узяв  російку , та й непочав грати. ми  із  дідом,  як почули, почали  тікати від нього, а він за нами біг  і  грав на своїй  і.  і не знаю, що було  б  тоді,  як би нас не зустрів інший ведмідь. дід  вже  думав, що кінець, а ні. ведмідь  взяв і пішол  до іншого  і на друге вухо йому став. ой, не знаю, що стало  із тим медвідям, а дивнішої  історіі  у мене не було.