Утворітьз них нове слово суфіксальним розберіть його за будовою ! слова! антракт, спектакль ​

Выбросом энергии познание мира развлечение

Коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв. 

Син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла. 

Мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна. 

Бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. Я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. А між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-Б, то не вирвався б звідти живцем. А якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. І найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях. 

У дядька Матвія був найвищий пліт (огорожа), найзліший собака і найсмачніші яблука. 

Я нізащо б не поліз у садок, якби не однокласниця Оля з чудернацьким прізвищем — Чровжова, у котру були закохані всі хлопці, серед них і я. Оля раптом заявила, що хоче яблук, і я, віддавши другові книжні й картуз, поліз через паркан. Нарвав повну пазуху яблук, хотів злазити з дерева, а там мовчки чекає на мене чорний і злющий Полкан. Я необдумано кинув у нього яблуко, він люто загавкав, і прибіг Дядько Матвій...
Наші батьки були скупими на ласку, обережними на похвалу. Частіше лаяли й били, але чого вони варті, оті зроду-віку небиті, нелаяні діти? 

Нарешті прийшли довгождані літні канікули. Можеш робити все, що тобі заманеться — ганяти лісом, їздити на конях, робити набіги на чужі садки й городи. 

Увечері прийдеш утомлений, повечеряєш окрайцем хліба з молоком — і спати! 

Літні канікули найтісніше пов'язані з річкою. Мені здається, що люди, які виросли біля світлих веселих річок, не можуть бути злими або похмурими. 

Ранньої весни ми бігали дивитись, як скресала крига, інколи навіть каталися на крижинах. Після сніжної зими ранньою весною село заливала повінь. Дорослим — клопоти, а дітям — радість. Хіба не цікаво поїхати вулицею на човні! Ми навіть у морський бій ходили на хлопців із сусідньої вулиці! 

Річка наша — чиста і весела. У прозорій воді видно рибу. Безліч раків водилося в норах кручі під водою. Ми брали відро і йшли із братом Сергієм печерувати раків. Я пірнав, знаходив нірку, просовував туди руку й хапав рака зверху, щоб він не схопив клешнею. Брат складав їх у відро. Єдине, чого боявся — натрапити на гадюку. Набралося вже майже відро раків. І раптом, відчувши у норі щось холодне й слизьке. Я кулею вилетів із води. 

Мабуть, у мене був такий вигляд, що братик з переляку побіг і перекинув відро. Ми озброїлись кийками, подивилися добре — гадюки не було. Зібрали раків, Сергій пішов набрати у відро води й... воно впало та втонуло. Лізти у воду я вже не наважився. От Сергіїще! Хоч це він втопив відро, мама лаятиме мене, бо я ж старший, а старші за все відповідають.

         Можна скласти такі речення з лексичними помилками:
1.      Таким чином, література – скарбниця мудрості. («таким чином» – калька з російської, замість цього доцільно вживати «отже»)
2.      Антон, прикинь, нам на завтра задали прочитати цілих сто сторінок! («прикинь» – слово-паразит; замість нього можна сказати «уяви»)
3.      Сьогодні відбувся перший дебют молодого Іванка на сцені. (словосполучення «перший дебют» вживати не можна, адже дебют – це перший виступ. Правильно: «Сьогодні відбувся дебют молодого Іванка на сцені».)
4.      Під час атаки на вороже військо наших солдат зрадив зрадник. (відбувається повторення спільнокореневих слів зрадив і зрадник; можна замінити на одне слово – зрадили)
5.      Мова письменника була насичена словами його рідної місцевості та діалектизмами. (діалектизми – це і є слова певної місцевості, тому варто вживати або словосполучення «словами його рідної місцевості», або «діалектизмами»)