Твір мініатюра "музика зимових свят"

Музика зимових свят... На мою думку це колядки, щедрівки, засівки.
Давайте повернемось назад у минуле. Коли Ісус тільки народився, всі прославляли його. Люди ходили по домах і співали веселі пісні — колядки.
Вони були зроблені на честь народження Ісуса Христа і великого Бога сонця Коляди. Щедрівки і засівки — на добрий врожай і матеріальне й духовне багатство в домівці. Музика зимових свят — дуже різноманітна музика.

З якою музикою у вас асоціюються зимові свята? У мене це колядки, щедрівки та посівальні пісні.

Я обожнюю колядувати та приймати гостей з колятками. З ними душа наповнюється атмосферою цього свята.

Щедрівки також полюбляють діти. За їх виконання батьки щедро балують всіх цукерками і печивом. На посівальні свята віьають лише хлопці , дівчата лиш люб'язно приймають їх.

Різвяні пісні вносять казку у наші серця

тільки тих, хто недовчився як слід у школі чи університеті. мудрість ця наставляє усіх людей без винятку.

по-перше, людина може вчитися чого завгодно. протягом життя їй знадобиться багато умінь, навичок, знань. корисно, наприклад, навчитися ремонтувати кран, що тече. або міняти на куртках блискавки. або ж глядіти за малою дитиною. ці вміння найчастіше не вчителі в аудиторіях вузів або за шкільною партою. ніяка школа та університет, я певен, неспроможна дати людині абсолютно всі знання та вміння, які їй будуть потрібні.

по-друге, існує ще одна народна мудрість. вона звучить так: «уміти – за плечима не носити». тобто знання та вміння завжди людині корисні. навіть якщо в них гострої потреби, як видається, немає. вони все одно ще стануть у пригоді в житті.

прикладом особистості, яка вчилася все своє життя, можна назвати тараса шевченка. він був українським митцем, підняв на новий рвіень нашу національну літературну мову, освоїв написання літературних творів російською мовою, виступав як драматург, цікавився іншою театральною творчістю, ріс як художник…

такою ж особистістю була відома українська письменниця марко вовчок. вона захоплювалася іноземними мовами, літературою високого класу, збирала фольклор, обожнювала мандрівки та спілкування з цікавими людьми. марко вовчок багато переписувалася з відомими суспільними діячами, митцями. це давало їй багато цінної інформації. свої надбання в навчанні вона вкладала у свою творчість.

отже, немає ніяких причин, щоб не вчитися все життя сумлінно. я повністю підтримую цю думку.

Сама природа про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень. красивими є не лише речі чи сама природа. красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.