Хто такий герой? напишіть есе від 1-ї особи.

Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожер­твувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найви­щим виявом людяності.

По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким власти­ві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й відда­ти своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яск­равих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із най­кращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за до свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.

По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особли­вих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникну­ти таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неми­нучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Не­бесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої до

Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він по­требує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це власти­во тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жер­товності.

напиши самое первое предложение рассказа какое ты слышала

 

 

 

Не задумывались ли Вы о том, когда люди начали создавать букеты из цветов? На сегодняшний день это настолько естественный и незаменимый атрибут любого праздника, что даже трудно поверить в то, что первый букет появился в Европе всего лишь в XIV веке. А в Древней Греции, Риме, да и на Руси, букетов не было. В качестве украшения и подарка плелись венки из цветов.

 

Само слово "букет" происходит от французского языка и дословно означает "красиво собранная группа цветов". Древние индусы полагали, что цветы появились на Земле не для красоты и аромата, а для того, чтобы одаривать ими близких людей. Дарить любимым цветы, выращенные не в собственном саду, считалось не этично и не эстетично. Благодаря этому правилу Земля становилась прекраснее, а люди - счастливее.

Цветы не только украшают нашу жизнь, облагораживая ее и лаская взор, но и дарят людям радость и умиротворение, делают нас мягче и добрее.

 

В Индии в наше время существует традиция надевать на шею почетному гостю гирлянды из цветов.

 

А вот в форме букета, как украшения, букет появился в Европе в XIV веке, а в Японии намного раньше. Поначалу составители букетов не сильно утруждали себя составлением композиции и прочими "мелочами", а просто ставили цветы в вазу.

Первыми начали создавать правила, по которым составлялись букеты цветов законодатели мировой моды и ценители прекрасного - изысканные французы. Эти правила гласили, что необходимо отсекать венчики от стеблей, накалывать их на проволоку с различными кружевцами и поливать благовонными маслами. Кроме того, строго-настрого запрещалось использовать в создании букетов желтые цветы, поскольку они являлись символом разлуки, измены или ненависти.

 

Букеты составлялись так: цветы плотно укладывались один к другому, а в центр подбирались головки одного цвета, а по кругу уже располагали цветы другой окраски. Затем букет обрамлялся в накрахмаленные кружева или вставлялся в фарфоровый футляр, который был подобен тарелке с ручкой внизу.

Постепенно "искусство составления букетов" перешло в Англию, а затем стало распространяться и дальше. Однако от таких правил как отсекание стеблей и накалывания венчиков на проволоку, цветоводы отказались только в 1900 году. Кружевные ленты были заменены естественными листьями и стеблями.

 

Богатые люди облюбовали пышные, большие, красочные букеты цветов, которые ставились в дорогие вазы. Обычай дарить цветы прочно вошел в жизнь общества. В XIX веке сформировались такие стили подарочных букетов, как "Виктория", "Помпадур", "Бидермеер". В них использовали контрастные сочетания ярких цветов, сочную зелень. В конце XIX - начале XX веков букеты становятся более спокойными, утонченными и изысканными. Приходят все новые формы и составления букетов.

Объяснение:

1.

1 Допустове - Б

2 Причини - Г

3 Порівняльне - В

4 Займенниково-означальне - Д

5 Умови – А

2.

[ ] , (щоб ) -Б У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина.(М.Стельмах)

[ , (де ), ] -А Під небом соковитим і дзвінким,де ходить вітер теплий і рум’яний, вони будують променистий дім(М.Рильський)

(Щоб ), [ ], (бо ) -Г Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно (М. Коцюбинський).

[ ], то [ ], (що ) –В Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане,

то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)

3.

І мовчала струнка дорога що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко)

Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну (В. Сосюра)

Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли (М. Сіренко)

Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).