Написаьи слова на першу л, с, к, т, ч, у, м, в, ж, з та придумать текст з цих слов

літом   сергій, каріна, тетяна чомусь украли мої вишні жоржину зранку

Прийшла зима- чарівниця , захурделила, замела доріжки білим снігом, закувала в лід річки і озера. У небі закружляли у дивному танку срібні сніжинки. 
- Дивіться, яка я гарна! Таких візерунків, як у мене, немає нівкого, - мовила одна сніжинка.
- Так, ти гарна, але не гарніша за інших! Ми всі  діти  матінки-зими і однаково прекрасні, - відповіла друга сніжинка.
- Але ж візерунки у нас різні, і мій  найкрасивіший, - не вгамовувалася перша сніжинка. 
   Друга сніжинка хотіла щось сказати подрузі, але в цю мить впала на щось тверде. 
- Дивись, яка вона гарна, який у неї чудернацький візерунок! - промовило якесь дівча розглядаючи на долонці сніжинку.
    А перша сніжинка впала дівчинці під ноги і ніхто не побачив її краси серед величезної кількості сестер-сніжинок... 

Барви осіннього лісу початок осені завжди чарівний. повітря стає прозорим, а все навкруги виграє-яскравими кольорами. невеличкий ліс теж золотиться,   багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. а після дощику з кущів вилазять гриби.. кумедні, товсті. на старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. особливо поважними серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками – мухомори. намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним. пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. а разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.