Іть скласти діалог між гостем львова(любого другого міста) та місцевим мешканцем.гість розпитує, як дістатися від залізничного вокзалу (аєропорту, автовокзалу) до центральної площі міста.! по ! составить диалог между гостем львова (любого второго города) и местным мешканцем.гисть расспрашивает, как добраться от железнодорожного вокзала (аэропортов, автовокзала) до центральной площади города.. ! ​

Уявіть собі, що ви стоїте на полонині у весняну пору. Весна в горах — найдивовижніша пока року. Скрізь розстеляється килим з барвистих квітів, зеленої трави та моху. Поруч з ним сусідять великі камені, неживі площини, засипані уламками скель.Пройшовши всього лише кілька кроків, можна зустріти цілий замет мокрого снігу. Лежить він собі спокійно серед квітів, і розтане ще не скоро. Таке можна побачити тільки в горах ..Зі схилу гори можна охопити поглядом величезний простір. Це схили сусідніх гір, зарослі лісами, долина далеко внизу, гострі піки, досі покриті снігами. Навіть не віриться, що все це можна побачити двома звичайними людськими очима.А он далеко-далеко синіє маленьке гірське озерце. Навколо нього неначе біле намисто - це цвітуть рододендрони, дивовижні квіти. Їх можна зустріти тільки в горах, і більше ніде.Загалом гірські квіти невеликі, але різних забарвлень та форм. Це зірочки, дзвіночки, трубочки, круглі "сонечка" та інші форми. Якщо спуститися в долину, то там не знайти й половини цього квіткового багатства.А зверху з шумом та гуркітом мчить потік гірської річки. Вода в річці крижана! Вона така піниста, що здається білою. Насправді ж в гірській річці дуже прозора вода.Потік з великими труднощами пробиває собі шлях серед каміння. Ці камені можна помітити, вони визирають з води. За довгі роки річка вже відполірувати їх, і вони стали рівними, як поверхня дзеркала. Не варто й пробувати цією небезпечною річкою у човні.

Ой який сьогодні чудовий день хота там стукає піду подивлюся о тато батько мій подрібно відчинить.
Привіт Олю привіт тато як справи ? Добрі ! Тату вже скоро новий рік а ялинки у нас ще досі немає ех . Оленко я не хочу зрубувати ялинку цеж природа !
У Тарасика є велика та пухнаста, а в Марійки маленька та красива,але є . Олю не засмучуюся голосно сказав батько. На слідуйщий день батько знов прийшов із роботи та не сумотній і не один а звіточкою ялинки . Оленка з радістю побігла до батька та й він буд в захваті тай почали вони вкрашати дім . А тим часом у Тарасика ялинка лежала біля смітника а Марійки біля під'їзду.