Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір розповідь "мої і обов'язки" з однорідними присудками виражені дієсловом
В мене є домашні обов'язки, хоча я і дитина. Будь яка родина, яка хоче жити в злагоді, повинна брати на себе певні домашні справи. Бо ми не гості в своїй оселі, ми- мешканці свого дому.
Насамперед, моя основна справа кожен день - це уроки і навчання. Є також вільний час на хоббі та спілкування з друзями. Звичайно я прибираю свою кімнату. Я люблю, щоб все було на своєму місці: речі в шафі, олівці та ручки у склянках, зошити та книжки на полиці тощо. Завжди застилаю своє ліжко.
Також я стараюся до мамі . Мию посуд, накриваю на стіл, іноді готую сніданок або вечерю. Ходжу в магазин. Вважаю, що мама не повинна вести домашні справи сама, адже вона теж втомлюється на роботі. Тим паче, що вона допомагає мені в деяких питаннях по навчанню.
Ще моїми обов'язками є нагляд за домашнім улюбленцем. У нас живе кішка. Її треба вчасно годувати, наливати воду, стригти кігті, гратися з нею, вичісувати кожен день шорстку. Тому що це було моє бажання мати тваринку дома, то я несу за неї відповідальність.
Ось такі мої обов'язки. У всіх вони трохи різні залежно від віку та складу родини, але мають бути. Треба робити свій дім затишним та чистим, для цього всі члени родини повинні допомагати один одному в домашніх справах.