Записати речення, розставляючи роздiловi знаки, зробити синтаксичний розбiр (пiдкреслити члени речення, надписати над кожним словом частину мови, охарактеризувати за метою висловлювання та за будовою) тiльки степ їхнiй щовесни оновлюється навить пiсля чорної бури зацвiтає дикими тюльпанами розливаючись за обрий океаном краси.

ответ:

объяснение: 1) підкреслити головні та другорядні члени речення;

2) зробити аналіз речення:

• схарактеризувати речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням;

• вказати вид за типом зв’язку (безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне (з одним підрядним, з кількома), речення з різними зв’язку);

• визначити кількість частин у реченні, смислові зв’язки між ними, виконати розбір кожної частини як простого речення;

• у складнопідрядних реченнях визначити вид підрядного, а у реченнях із кількома підрядними — види підрядності;

• пояснити розділові знаки у реченні.

3) побудувати схему речення.

Ось сьогодні хлопчик врятував цуценятко від голодних собак, а церез два тижні цей песик врятує хлопчика від бандитів. Навіть маленькі добрі вчинки дуже важливі в нашому житті. З їх до ми знаходимо друзів, помічаємо що деякі друзі і зовсім нам вороги і просто стаємо краще. Адже на такі вчинки може піти тільки чесний, добрий, щирий чоловік, у якого є те саме, велике серце, якого нам так часто не вистачає у цьому сірому житті. Малі вчинки - теж великі адже вони як сніжинки утворюють сніг, утворюють, вірніше навіть освідчюють у кожному з нас справжню людину з чистою душею і добрим серцем.

У одному невеличкому місті, в самому центрі, де височіла вежа, жив Годинник.
Саме на тій вежі. Щоб зручно було гати за містом, а ще нагадувати мешканцям про час.
І виконував свою роботу годинник вправно: лічив хвилини не вагаючись, кожну годину нагороджував місто музикою. А вночі тихенько поцокував, освітлюючи пізнім перехожим площу.
Та одного ранку годинник перестав показувати час. І, хоч він видавав тихеньке "тік-так", його стрілочки не рухались.
Почали люди сумувати: я вони тепер встигатимуть на роботу, не запізнюватимуться на зустрічі, якщо великий міський годинник не працює.
Зібрались вони, і вирішили покликати з великого міста, що знаходилось неподалік, годинникового майстра.
Прийшов він, заліз на вежу, оглянув великого годинника:
-- Тут зіпсувалася пружинка. Але вона не лише досить велика, та ще й виготовлена з дуже міцного сплаву. У мене таких немає.
Міщани похнюпились ще сильніше.
А умілець додав:
-- Є у нашому місті коваль. Його треба запитати.
Пішли міщани ще й до коваля. Принесли йому частинку пружинки.
-- Ні, не зможу я вам до сказав той. -- Такий метал привозили лише з-за ріки. а тепер дощі, ріка міст зірвала, тому туди не доберешся.
Прийшли засмучені міщани під вежу з годинником, щоб поділитися новинами з рештою.
Почув годинник, що відремонтувати його не зможуть, і заплакав.
А сльоза та скотилась і впала прямо на одного з мешканців міста. Він здивовано підняв голову, а на небі ні хмаринки.
Через хвилину впала ще одна сльоза. На його сусіда.
Коли й третя крапля впала на стоячу тут жінку, голови підняли всі.
І побачили, як зі стрілочки годинника крапає наступна.
Порахували люди, скільки крапель падає за годину, пішли до теслі і коваля.
Першого попросили зробити діжки, які б вміщали сльози за півгодини, годину, 3 години, 12 годин і добу.
А другого майстра попросили дзвіночки, щоб повісити на ці діжки.
Після цього всі міщани стали до роботи і створили механізм, який дозволяв виливатися сльозам з меншої діжки у більшу.
Так на площі, крім годинника, ще й з'явився незвичайний фонтан.