134. і. спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. 1. хто сіяв зло той пожинав скорботу (нар. творчість 2. роз, сплелись, роз, с)сипались, розпались наче коси вересневі дні ми з тобою ще не накупа- лись, а вже грає осінь у вікні (д. павличко). 3. угору по сходах, що ведуть униз (б. кауфман). 4. є люди що мало чим цікавляться я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами називаю (олесь гончар). 5. завірюха сміється і плаче стогне й шал(е, и)ніє, вона співає весільної і водночас похоронної, ав співі жура й мажор початку й кінця (б. антоненко-давидович). 6. треба не- гайно вжити заходів щоб запобігти* поширенню інфекції (3 виступу). ii. підкресліть лексичні засоби стилістики (слова в переносному значенні, сино- німи, антоніми, неологізми, фразеологізми). поясніть роль цих засобів.

ґайок                                       галас

ґава                                          гандж

ґудзик

ґуля                                                   галинський

ґатунок                                                ганьба

                                                  гигнути

                                                 гирлига

                                                   гала

                                                     ган

                                               грунт

                                                   гіркий

                                                гість

                                                генерал

                                               гедзь

                                               годен

                                              година

                                              глухий

                                                глей

                                             гніт

                                              гречний

                                                 грецький    

                                               гриміти

                                   

Зернотертка і курант — найдавніші пристосування для помелу зерна. Застосовується ще з пізнього палеоліту, як в Старому Світі, так і в Новому культура Сандія. З часів неоліту стає масовим предметом.

Використовуються камені міцних порід: граніт, базальт, пісковик тощо. Нижній камінь або плита зернотертки може бути будь-якої форми. Для його ж профілю характерна увігнута або коритоподібна форма, що з'являється в процесі експлуатації. Хоча, наприклад, в Центральній Америці художньо оформлені зернотертки часто спочатку мають увігнутий профіль. Увігнута форма з'являється при роботі довгим курантом, а коритоподібна — невеликим. Невеликі переміщувані зернотертки зазвичай мають еліпсоподібну форму і відповідний профіль, за що їх і називають «човноподібними».