Спишіть, уставляючи пропущені літери й розкриваючи дужки. я тільки тепер побачив с..ло. його обняли (й, і) здушили з..лені руки, що простяглися під самі хати. воно заплуталось (у, в) ниві, як (у, в) павутинні мушка. навіть сліди людини затерті (й, і) закриті: поле сховало стежки (й, і) дороги. воно лиш котить та (й, і) котить з..лені хвилі (й, і) хлюпає ними аж (у, в) краї неба. над (у, в)сім панує тільки р..тмічний, стриманий шум, спокійний, певний (у, в) собі, як живчик вічності. (за м. коцюбинським) • підкресліть у тексті слова, у яких наявні або можливі чергування голосних і приголосних звуків.

Я тільки тепер побачив село (сіл - чергування голосних). Його обняли й здушили зелені руки (руці, ручка - чергування приголосних), що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як упавутинні мушка (муха, мусі - чергування приголосних). Навіть сліди людини затерті (витирати - чергування голосних) й закриті: поле сховало стежки й дороги (багато доріг - чергування голосних). Воно лиш котить (кочу - чергування приголосних) та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності (вічність - чергування голосних). (За М. Коцюбинським)

Объяснение:

Я тільки тепер побачив село. Його обняли й здушили зелені руки, що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як у павутинні мушка. Навіть сліди людини затерті  й закриті: поле сховало стежки й дороги. Воно лиш котить  та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності.

Речення з відокремленими членами реч.

(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)

1.       Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)

2.       Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)

3.       Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.

(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)

4.       Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.  

(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)

5.       На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...

(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)

6.       На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|. 

(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)  

Объяснение:

Для исследователя иные исторические эпохи примечательны тем, что могут дать богатую информацию и пищу для размышления о том, как падок человек на всевозможные модные безделушки и украшения. В данной статье речь пойдёт о «новоявленном» модном течении, которое сейчас особенно распространено среди молодёжи (и оказывается среди людей отнюдь не юного возраста) – это стремление приукрасить своё тело «специфическим» рисунком, т.е. – татуировкой. Исторические факты и свидетельства говорят о том, что татуировка («tattoo» или "tatu" означает "рана", "знак") – это очень древнее искусство. Первое упоминание о татуировке можно встретить в работах известных античных авторов, например: древнегреческий историк Геродот, описывая быт и культуру скифского народа упоминает, что скифские князья и воины наносили специальные татуировки на свои тела, чтобы подчеркнуть и подтвердить своё благородное происхождение и отношение к привилегированному классу. «Последующие исследования обнаружили, что скиф без татуировок мог принадлежать только к низшему сословию племени, касты, рода.

«Раскопки в Горном Алтае в 1948 году Пазырской группы курганов пролили свет на татуировку скифских племен. Уникальной находкой стало тело скифского вождя. Этот вождь погиб в бою. Его череп был пробит в трех местах боевым чекалом. Набальзамированное тело погребли вместе с женой и наложницей. Погребение относят к 5-4 вв. до н.э Татуированными у вождя оказались грудь, спина, обе руки и голени.