Сучасний твір про війну на тему т.г.шевченка "не вмирає душа наша, не вмирає воля"

Зима. Всі дерева в зимовій сплячці. Пташки полетіли на південь. А наше містечко в снігу. Та й сніг такий, що не встоїш і почнеш ліпити сніжки. В нашому містечку і будиночки прикриті снігом, мов білою ковдрою. Сірий дим летить у повітря з димоходів. Місто мов замерло, все біле-біле. Сніг іскриться на сонці, переливається серебристими іскрами. Діти весело ліплять снігових баб та граються в сніжки. Навіть наше озеро замерзло! Озеро  перетворилось на зеркальну гладь, таку синю-синю, як і зимове небо. Все наповнене радістю. Ось таке у нас містечко.  Справжня зимова казка.

                                                Снігове містечко
Якось я поїхав(-ала) до бабусі. Дорога була дуже довга. Вже була зимова пора. В школі в нас були зимові канікули, і я захотіла(-ів) поїхати до бабусі. І якось я побачила дивне містечко воно було біле й загадкове. Я в мами запитала(-тав), що це за мітсечко? Мама мені почала розповідати легенду про це місто. Дуже довга легенда була як і дорога по якій ми їхали до бабусі. Тільки містечко було ще снігове так сказала мати. Тому,що багато років тому в цьому містечку завжди панував сніг. Коли треба вже було йти до школи,я розповіла(-вів) про це містечко всьому класі. Всі дуже були зацікавлені, і за це мені в щоденник поставили найвищу оцінку.