Напишіть твір.життя росте лише з любові

ответ:Живучи в наш складний час ігаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.

Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.

Але через

хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.

Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.

Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.

Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.

https://ukrtvory.ru/yak-ya-uyavlyayu-majbutnye-lyudstva.html

Объяснение:

А за мною стоїть такий приємний хлопець ігає, як я панічно перебираю руками по своїх кишенях. Втомившись від цієї безнадійної справи, я перевела подих і попросила продавчиню, аби вона відклали масло: я зараз повернусь і доплачу. Але продавчиня не поспішала цього робити, а показала мені на годинник і пояснила, що через 5 хвилин кінець її робочого дня. Ну, що ж, я точно не встигну! Розвернувшись до виходу, я почула, як молодик, що стояв після мене, сказав: «Мені, будь ласка, батон і масло, он те, яке просила дівчина!» Ну, думаю я, прекрасно!