Відмінювання іменників за відмінками.

1. Називний (Н.) є — хто? що?; батько, пісня

2. Родовий (Р.) немає — кого? чого? до кого? до чого?; батька, пісні

3. Давальний (Д.) даю — кому? чому?; батькові(-у), пісні

4. Знахідний (Зн.) шукаю, бачу — кого? що? про кого? про що?; батька, пісню

5. Орудний (Ор.) орудую, милуюся — ким? чим?; батьком, книгою

6. Місцевий (М.) стою, знаходжуся — на (у) кому? на (у) чому?; на батькові(-у), у пісні

7. Кличний (Кл.) вживається як звертання батьку, пісне

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.

Объяснение:

Мій тато — найкращий у світі, я впевнена, що мені з ним пощастило. В нього є чому повчитися, з ним завжди весело та цікаво. Бувало, що він мене лаяв, але потім завжди міг знайти слова, щоб пояснити мені, в чому я неправа.  Тато допомагає мені робити домашні завдання, вміє пояснити, якщо я чогось не розумію.

Мій тато добрий, сильний, відповідальний.Тато створює нашій родині гідне життя, за що ми йому дуже вдячні. Він любить нас і захищає.

Поруч з татом мені завжди тепло та надійно.Я люблю тебе, мій добрий, сильний, чудовий, найкращий тато на світі!

Объяснение:

   Автор: В. Голобородько.
   Твір: "Біла Лелека"
   Рід: лірика.
   Тема: розповідь про життя та діяльність поряд із людьми птаха, якого називають лелекою. 
   Ідея: людина є єдиною з природою; кожен з нас має з повагою ставитись до всього живого. 
   Художні засоби: 
   Звертання: лелеко, біла лелеко.
   Анафора (єдинопочаток): та, хто...; не можна...; як твоє...; як твоїх...
   Епітети: біла лелеко.
   Ліричний твір вчить людей поважати природу, не нівечити її, вчитись жити з нею в єдності та гармонії. Лелека - птах, що символізує Україну. З давніх-давен люди поважали цього птаха, складали про нього твори, раділи, якщо птах оселиться поруч. То ж бережімо одне одного, живімо в гармонії з навколишнім світом!