Прочитайте текст. виконайте завдання 1-2 до нього 1) сніг лежав уже по самих ярках та затінках, а то скрізь позбігав лепетливими дзюркотливими струмками. (2) серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними проліски, але вся земля лежала ще чорна, не убрана в пишні зелено-квітчасті м'які шати. (3) лежала ще півсонна й зітхала до неба теплими грудьми, і теє зітхання злітало вгору легенькою біластою парою. (4) пара линула вгору, збиралася там у хмари, і хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце. (5) земля зітхала за сонцем і не знала, що за малу годину вона потопне в його золотих обіймах. (6) сльози-тумани розвіються, зникнуть од одного ясного променистого погляду. (7) а поки ще хмари темні, — але теплі весняні хмари, — снували по небу.

1) складносурядне речення           2) однорідні присудки

1 -                                                         1 + (лежав, позбігав)    

2 +                                                        2 -

3 +                                                        3 + (лежала, зітхала)      

4 +                                                        4 + (линула, збиралася)          

5 -                                                         5 + (зітхала, не знала)

6 -                                                         6 + (розвіються, зникнуть)        

7 -                                                          7 -

 - Привіт, сестричко!

- Привіт!

- Нарешті, вихідні! Чим займемося? Є ідеї?

- Давай в суботу підемо прогуляємося в парк з Оленою та Наталкою, а в неділю батьки обіцяли організувати пікнік на дачі.

- Я ще хотів побачитися зі своїми друзями – Сашком на Миколою. Давай їх також в парк запросимо?

- Так, звичайно, я не проти.

- Тоді я їм подзвоню та запропоную зустрітися в парку завтра о третій. Поспілкуємося про життя, поїмо морозива...

- Так, дуже добре. А я тоді з’ясую в батьків, чи вони не відмінили плани на пікнік. І тоді ми обговоримо меню та все, що необхідно буде з собою взяти.

- Домовилися.

Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. блакитне небо повністю затягується   сірими хмарами, так що й сонця не видно. десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.в осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. квіти закривають свої бутони. у таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток. та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. все стримане й неяскраве. якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.