dp199088206
?>

100 прочитайте речення. підкресліть лише складені іменні присудки і визначте б їх вираження.! . я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь. але якось вночі підійди і торкни мої віти — я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь (в. симоненко 2. як він любив цю переджннв’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі (а/. стельмах). 3. ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона шоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім’я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (д. павличко). 4. очі його були широко відкриті, в їхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (ю. мушкетик). 5. день був ясний, сонячний, проте холодний (ю. мушкетик). 6. буду мріяти й жити на крилах надій (д луценко). 7. віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (і0. довженко). 8. ми — смертні. та знайте: народ не вмира! (в. симоненко) 9. вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах (о. гончар).​

Украинская мова

Ответы

sergeymartyn56

3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона шоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім’я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в їхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій (Д Луценко). 7. Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (і0. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).​

Була джерелом - дієслово-зв"язка та іменник.

була  сенсом - дієслово-зв"язка та іменник.

були  відкриті - дієслово-зв"язка та дієприкметник

(були) розтулені, усміхнені - опущене дієслово-зв"язка та дієприкметник

був ясний, сонячний,  холодний - дієслово-зв"язка та прикметник

Буду мріяти, жити - дієслово-зв"язка та інфінітиви

(є) дерев"яний - опущене дієслово-зв"язка та прикметник

були чумаками - дієслово-зв"язка та іменник

(є) смертні - опущене дієслово-зв"язка та прикметник

був м’який, теплий, настояний - дієслово-зв"язка, прикметники та дієприкметник

Альберт Татьяна
                                     Ніщо не приносить людині стільки зла як її язик
       Нетреба коли тобі кажуть "тільки по секрету я тобі говорю". І коли ти розповідаеш це комусь то ця людина дуже  на тебе образана на тебе що ти розповіл(ла) цей секрет.І коли стобою ніхто не дружить і ти самотній потім думаеш : Навіща я розповідав(ла) це комусь ?" І я собі це кажу на перед Що я ніколи небуду нікому розповідати таемниці.Бо потім я розлючен(на) і самотьна .  Краще тремати таемниці за своїм язиком!
Aleksandr-Andrei
Именно так, гимном верности, называют повесть «Белый Бим Черное ухо»,
написанную Гавриилом Троепольским. И этот гимн поется собаке, существу,
которое на такую любовь и преданность, что и не каждому
человеку под силу.
Как-то уж повелось, что под выражением «друг человека» все сразу
подразумевают собаку, и она эту свою дружескую миссию выполняет
сполна: что хозяин в нее заложит, то она и будет делать, преданно, без
сомнений, неукоснительно. А вот почему человека не называют другом
собаки? Почему человека вообще не называют чьим-либо другом? Наверное,
потому что человек отказывает себе в счастье жить по своим чувствам,
по порывам души – он постоянно оглядывается, что-то подсчитывает,
прикидывает, размышляет, а в итоге – предает и себя, и свою мечту, и своих
близких.
А собачья душа совсем другая. Она не умеет быть расчетливой и хитрой,
она полностью отдается своему любимому хозяину. Вот и в этой истории,
начавшей так необычно, сполна раскрывается преданная и любящая собачья
натура.
Писателю Ивану Иванычу понадобился щенок, да чтоб непременно породы
сеттер. Когда он пришел к своему знакомому выбирать щенка, то обратил
внимание на одного кутенка, который оказался выбраковкой. Иван Иваныч
был одинок, вот и этот щенок находился отдельно от своих братьев и сестер,
и только потому, что цветом не вышел. Избитая фраза, но по-другому и не
скажешь: встретились два одиночества. Встретились и стали жить вместе.
И был бы Бим самой счастливой собакой в мире (каким он себя и чувствовал)
до конца своих дней, если бы однажды не появились в их с хозяином
квартире странные люди, пахнущие лекарством и одетые в белые халаты. Не
знал Бим, что его хозяин еще с войны под сердцем осколок носит.
Ивана Иваныча увезли, а Бим, как и наказывал ему хозяин, остался его ждать.
Но каким утомительным для верного пса оказалось это ожидание. Сердце
собаки не могло успокоиться, что его друг где-то там, один, без его
Но он бы дождался его, обязательно дождался дома, если бы не
вмешательство злых людей. Именно из-за Тетки Биму пришлось покинуть
дом и отправиться на поиски хозяина.
И началась череда его злоключений. Пес просто искал своего Ивана
Иваныча, он не требовал ничего и ни у кого, несмотря на то, что нуждался в
поддержке и Но люди, особенно взрослые, почему-то очерствели,
почему-то не хотели его ни слышать, ни понимать. Но, если они не могли
или не хотели ему то почему считали себя вправе распоряжаться его
жизнью?
Так что истинно человеческие черты к предательству, подлости
и равнодушию – Бим прочувствовал на своей шкуре в полной мере.И только дети жалели его и пытались понять. Видимо, детские сердца ближе
к природе и чувствовать боль даже собаки. Долгим был путь Бима,
многих людей он на нем повстречал, но верным остался только одному.
Он до последней секунды стремился к нему, он даже умер в движении,
пытаясь расцарапать железную дверь фургона. Так его и нашли лежащим у
самого выхода.
Бим погиб от черствости и злобы людей, от их равнодушия и неумения
понять ближнего. И пусть хоть каким-то успокоением для него будет то, что
и хозяин его не бросил – нашел, забрал и похоронил в лесу друга, отдавшего
за него жизнь.С сайта http://online-urok.ru

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

100 прочитайте речення. підкресліть лише складені іменні присудки і визначте б їх вираження.! . я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь. але якось вночі підійди і торкни мої віти — я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь (в. симоненко 2. як він любив цю переджннв’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі (а/. стельмах). 3. ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона шоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім’я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (д. павличко). 4. очі його були широко відкриті, в їхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (ю. мушкетик). 5. день був ясний, сонячний, проте холодний (ю. мушкетик). 6. буду мріяти й жити на крилах надій (д луценко). 7. віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (і0. довженко). 8. ми — смертні. та знайте: народ не вмира! (в. симоненко) 9. вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах (о. гончар).​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Alekseevich1012
titov-es3095
kirillprotopopov1
kosharikclub
Ludmila777020
Гаврилаш
KseniGum9
Aleksandrovich1415
sharikplushelen
ivanandrieiev1984268
smint056950
Yevgenevich1150
mbykovskiy
Styazhkin395
mstapottery