Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
Матусина пісня супроводжує нас від народження й протягом всього . життя Маленькими ми слухаємо «Люли, люли, прилетіли ґулі», «Ковзанці, катку-рябку», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші неньки вчать нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Підростаємо ми, взрослеют і наші пісні. Уперше десь біля багаття під час відпочинку мама навчила мене співати маршові пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись хотіли зробити гімном Країни, – «За Україну», «Не пора». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні
Мені тато завжди говорив щоб жити потрібно багато працювати та заробляти гроші
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
На світі багато різних людей.Кожна людина цікава по своєму.В усіх різний характер,різні звички.Та найголовніше що є в людині це її серце.І хоч в усіх людей серце бється однаково,це ще не означає що наші серця теж однакові.Хтось тягнеться до зла,а хтось до добра.Тому серце це важлива річ адже воно зберігає любов до рідних,любов до батьківщини.Ось наприклад,головна героїня в "Думі про Марусю Богуславку".Доля Марусі була трагічною,але серце і душа належали рідному краю і народові,і вона не втрачала можливості до людям хоч як би вони до неї не ставилися.