Полный морфолого-синтаксический разбор сложного предложения

напевно на землі немає ні однієї людини, яка б не любила зимових канікул. як правило, це пора різдвяних свят із купою позитивних емоцій. я завжди намагаюся проводити їх у сімейному колі. люблю, коли вдома яскраво миготять святкові вогники, а в гостинній відчувається неповторний аромат щойно прикрашеної ялинки та мандарин.

можна досхочу бавитись в цікаві ігри, або переглядати улюблені фільми. залишається дуже багато часу, аби просто провести його зі своїми рідними. власне це й є найприємнішим моментом.

традиційно, кожного року ми з моїми друзями на різдвяні свята завжди ходимо до новорічної ялинки, щоб порозважатися та подивитися на виставу із головними героями багатьох казок , снігуронькою та дідом морозом.

в цей же час збираються гості, тому у нас вдома завжди можна почути голосний сміх та веселі розмови. на одне з моїх найулюбленіших свят – різдво, збирається вся наша велика родина. святковий стіл переповнений смачними стравами та солодощами, проте частування розпочинається з куті.

після вечері я разом із своїми товаришами, приїжджими братами та сестрами йдемо колядувати. за традицією співати колядки потрібно пізно ввечері, проте моя мама не дозволяє мені цього робити так як окрім себе я повинен подбати і про своїх родичів, які зовсім не знають міста. і хоча нас час обмежений, ми намагаємося відвідати якнайбільше домівок. як правило,  

наша компанія не обмежується однією колядкою, у нас їх декілька. співаючи, ми сповіщаємо усіх людей про народження ісуса христа. за це ми отримуємо цукерки, мандарини або ж дрібні гроші.

дівчата цього дня збираються разом, аби поворожити на свого судженого. це вони роблять з розтопленого воску зі свічки, який виливають у воду. подружки ніби там щось бачать, а потім лише голосно сміються.

наступний ранок розпочинається з того, що ми хвалимося перед нашими батьками своїм заробленим скарбом.

різдвяні канікули ще не закінчились, а я вже починаю за ними сумувати. адже цей час можна провести як найвеселіше.

-Ох Олеся, що ж ми будемо робити на канікули?
-Звичайно, відпочивати!
-Я це розумію- сказав Тарас- але як?
-Треба культурно відпочивати. Тому ми поїдемо на природу.
-Звичайно, як я не здогадалася. 
Друзі приїхали в ліс та знайшли галявину біля річки. Вони почали обідати Олеся витягла сумку на почала їсти. Вона відкрила пляшку з Лимонадом та випила його не поділившись з Тарасом. Тарас буркнув щось собі під ніс:
-Єх...як тах можна. А ще подруга називаеється...
Олеся нічого не сказала та викинула в річку сміття.
-Ти що?
-Та нічого.
-Ти-ти річку там забрудниш.- сказав Тарас.
-Ти як вчитель не можеш відпочити. Все якісь правила. Так не можна жити.
-Якщо кожен українець викине в річку сміття. То цей вік ми не прожевемо.
-Так..вибач- стало соромно Олесі