Визначити тему, головну думку і художні засоби поезії: як важко прокидається земля від чарів крижаного поцілунку. старий туман снує прадавню думку, і стогне вітер, бродячи в полях. мов ковдрою, вгорнувся димом сад — промоклий сад, настояний полином, і жде, коли далекі небеса весна ключем відкриє журавлиним.

Автор:Наталка Позняк

Тема:прокидання зимного дійства від чар природи.

Епітети:промокли сад, прокидається земля, старый туман, стогне вітер, весна відкриє.

1. Сьогодні кожен користувач Інтернету має доступ до онлайн-бібліотек світу.
2. Монако славиться повсюди найвищою якістю обслуговування в ресторанах, що представляють собою унікальне поєднання французької та італійської кухні, що робить місто своєрідною середземноморською столицею гурманів. 
3. Мас-медіа живуть в унісон із потребами країни  і її простих громадян.
4. Євро не є валютою Європейського Союзу, оскільки не всі країни ЄС перейшли на нього.
5. На українському ток-шоу Шустер LIVE обговорюють актуальні проблеми, пов'язані з війною на Сході, міжнародними відносинами тощо.
6.  Дмитро замовив лосося і салат зі свіжих овочів до столу, а капучино - до барної стійки.

Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом. 

 Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду. 

У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця. 

Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували  козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.

Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне. 

Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.