Перепишіть речення, розкриваючи дужки. 1. сестра вибігла назустріч (вона 2. на (він) був немодний капелюх. 3. завдяки (вона) вечір пройшов весело, у (вона), справді, талант організатора» 4. за (вони) ми швидко просапали город. 5. заради (вони) я приїду. 6. я знаю плани брата, але повинен всупереч (вони) залишитись тут. 7. по відношенню до (він) ви несправедливі. 8. у (вона) скоро ювілей. 9. на честь (він) ми влаштуємо вечірку. 10. за рогом цього будинку ви побачите взуттєвий магазин, а навпроти (він) розташована потрібна вам майстерня. 11. думаю, що краще піти назустріч (вона). 12. з (вони) я почуваю себе впевненіше.

1. Вона вибігла назустріч

2.На ньому був немодний капелюх

3.Завдяки їй вечір пройшов весело, у неї, справді, талант організатора

4.За до х,  ми швидко просапали город.

5. Заради них я приїду.

6. Я знаю плани брата, але повинен всупереч ним залишитись тут.

7. По відношенню до нього ви несправедливі. 8.

У неїскоро Ювілей. 9.

На честь нього ми влаштуємо вечірку.

10. За рогом цього будинку ви побачите взуттєвий магазин, а навпроти нього розташована потрібна вам майстерня.

11. Думаю, що краще піти назустріч їй. 12. З ними я почуваю себе впевненіше.

Объяснение:

1. їй

2. ньому

3. їй, неї

4. їм

5. них

6. їм

7. нього

8. неї

9. нього

10. нього

11. їй

12. ними

Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. А що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? Учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. Однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.Не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. На жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.Мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися?,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за до доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова?, чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?, чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовников показують: не всі і не завжди.Живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. Ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. Тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. Між ними побутує така думка,що вживання подібних слів до здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. Та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? Думаю,що ні. І якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо,до стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. Вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. Недарма давньогрецький філософ Піфагор говорив: "Бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”.Ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне   самовдосконалення.міні твір у публіцистичному стилі "Молодь і культура мовлення"

Осінні пасмурні дні часто супроводжуються дощами. Сіре важке небо сумно плаче за літнім лагідним сонцем. Дощ дрібно сіє свої срібні краплинки, що танцюють блюз. Вологою перенасичене повітря і земля. Пожовклі трави низько нахилилися від важких крапель дощу. Він вистукує свої мелодії на моєму підвіконні, на даху і я цілий день слухаю цю музику осені. Листя вже давно зірвав вітер з дерев, воно лежить рудим м’яким килимом у саду.Мокрі тонкі віти спросоння,шкребуться у моє вікно. А дощ зрання, все ллє і ллє безперестанку утворюючи велетенські калюжі і струмки.