Твір-роздум 1)не все те отрута що, неприємне на смак або 2) визначай смак не по шкарлупі , а по ядру щоб було написано по структурі твору

1

Цей вираз досить простий для розуміння. Щодо того, як особисто я розумію цю крилату фразу, то я вважаю, що вона чимось нагадує іншу приказку: «Не все то золото, що блищить». Це позначає, що більшість людей сприймає події, явища і людей по їх зовнішньому вигляду і поверхневим якостям, не замислюючись більш глибоко.що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.

Початок літа – це період, коли ожила природа пахне і цвіте на повну силу і у багатьох городян, та й у сільських мешканців теж, виникає непереборне бажання зібратися компанією друзів або родичів, з шашличками та іншими атрибутами чудового відпочинку, і «посидіти »на природі, відчути себе з нею єдиним цілим. Це добре і не засуджується, але: до того часу, поки ви нікому не заважаєте. Відпочиваючим в гаю друзям, треба пам’ятати про чітку відповідь на питання, що звучить в заголовку статті: чому не можна шуміти в лісі.Проблема навіть не в тому, що ще з дитинства мами, тата, вихователі, вчителі намагалися виростити з нас цивілізованих людей, які не втрачають самовладання в будь-яких ситуаціях (навіть на пікніку!), Справа в тому, що раптовим гамором ми можемо принести шкоду тим , хто проживає в зеленій частіше, а не приїхав туди відпочивати.

Батьківське щастя – просто «бути»? 

  У світі існує дивне протиріччя, з яким ми не погоджуємось в молоді роки, проте саме його обираємо, стаючи дорослими батьками. Ви помічали, що наші батьки (та й ми самі, у кого діти дорослі) вважаємо за природне думати менше про себе, і більше про наших нащадків? Бува так, що і не голодуємо, але можемо не з’їсти смачненьке самі, щоб дати поласувати дітям чи онукам. Чи є гроші – нехай вони собі щось візьмуть, а нам вже і не треба… Так, батьківська шляхетність вражає, але і занепокоює.    Все починається з малого: там відмовились, тут віддали дітям, на це не звертаємо увагу, про це не згадаємо, щоб не потурбувати, а в результаті - з’являється хвороба чи слабкість, і діти з онуками товчуться у ліжка старих. Бува, що до останнього не говорять літні люди, приховують те, від чого відмовляються і що переносять. Але життя і роки беруть своє, і страждати доводиться не тільки тому, хто хворіє, а й тому, хто переймається поруч.    Скажіть, чи відмовиться дитина до батькам? – Вона зробить все можливе, тільки б урятувати цих рідних людей! Це природно і людяно. Проте з іншого боку, поставте собі запитання: чи схочуть батьки зайвий раз потурбувати дитину задля власної користі? – Ні, вони знайдуть причину не робити цього. Пам’ятайте про це кожного разу, коли зустрічаєтесь чи телефонуєте, чи навіть згадуєте власних батьків. Не варто чекати, що вони доповідатимуть Вам про слабкості чи хвороби.   Придивіться, прислухайтесь – ви, хоч і не лікар, але завжди помітите те, що їх непокоїть. Якщо ж Ви дійсно бажаєте батькам довголіття – хоча б раз на рік відведіть їх до лікарні для комплексного медичного огляду. Повірте, багатьом літнім людям в країнах Заходу це дозволяє економити чималі гроші, адже виклики приватних лікарів коштують значно більше.    У сучасних умовах життя в Україні, наявність документів, де зазначено все про здоров’я пацієнта (як в Паспорті Здоров’я від «Великої Родини»), дуже часто рятує життя, адже швидка до не завжди має час на дослідження причин хвороб. Це полегшує життя всім: лікарі чітко розуміють, що Вашим батькам може спричинити загрозу, а самі батьки не страждають від того, що час марнується на дослідження їх стану. Розумієте, про що ми хочемо сказати?    Так, міжнародна програма «Велика Родина» піклується не тільки про здоров’я – ми глибоко переймаємося і моральними аспектами життя українців – відносинами дітей до батьків і навпаки, проблемами сімей і одиноких людей. Найстрашніше, з чим доводиться мати справу – це люди, які втратили родину, а разом з нею і сенс життя. А що таке родина? – Батьки і діти! Щоб все було добре, потрібно лише приділяти увагу рідним людям, дбати про них, спілкуватись, і берегти найцінніше – їх здоров’я. Всім батькам хочеться не просто «бути», а бути щасливими якомога довше. Саме ми, діти, маємо про це постійно пам’ятати! Це наш обов’язок.