твір роздум на тему шевченків кобзар у сприйнятті молодого українця ххі

Моє селоТвір на тему

Моє село

Маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.

Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Це частина моєї рідної Вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

У ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто Харків.

Я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

Я уособлюю Малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барвмінковими...

Любий Дід Мороз, я не буду просити в тебе чогось особливого. Адже, знаю щоб отримати подарунок, спочатку я тобу розкажу про свої заслуги за весь рік. Протягом усього року я намагалась добре вчитися і взягалі добре себе поводити у школі. І не дарма я отримувала хороші оцінки! Також я часто допомагала своїй мамі по господарству. І не сварилася зі своїми батьками. Я по у тебе здоров'я та щастя моїй сім'ї та мені. І звичайно по у тебе невиличкий подаруночок. Подаруй мені будь ласка . Також я буду дуже рада якщо ти принесеш у мій дім свято та радість!