125. перепишіть, подані в дужках імена по батькові ставлячи вформі потрібного відмінка.запросити (борислав леонтійович та ірина кіндратівна передати (бо-гумила веніамінівна та полікарп костянтинович). підтримати (єлизаветалаврентіївна та владислава ігорівна). запропонувати (дарина феодосіївната павло пантелеймонович). запитати (світозар володимирович і зоягордіївна). з'ясувати у (зореслава фотіївна та віктор віталійович). зустрітисьіз (аліна сигизмундівна і сергій анастасійович). викликати (мирославааполінаріївна та феофан лазарович).​

ответ:Запросити Борислава Леонідовича та Ірину Кіндратівну

Передати Богумилі Веніамінівні та Полікарпу Констянтиновичу

Підтримати Єлизавету Лаврентіївну та Владиславу Ігорівну

Запропонувати Дарині Феодосівніта Павлу Пантелеймоновичу

Запитати Світозара Володимировича та Зою Гордіївну

З'ясувати у Зореслави Фотіївни та Віктора Віталійовича

Зустрітись із Аліною Симундівною і Сергієм Анастасійовичем

Викликати Мирославу Аполінаріївну та Феофана Лазаровича.

Объяснение:

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение:

Класова несправедливість переслідує людство споконвіків. Історією представлено численні війни та суперечки, побудовані на темі рівності. Але чи можливе існування світу, у якому немає бідніших і багатших, вищих і нищих за чином? Таку модель суспільства уже намагались досягнути не один раз. Зокрема, чудовим прикладом цього є Союз Радянських Соціалістичних Республік, з відомим усім комуністичним режимом. В ідеалі комунізм — це чудова система, в якій люди живуть щасливо і безтурботно.

Проте задля втілення її в реальність не одне покоління повинне бути виховане на засадах рівності. Як нам нагадує історичний процес, таке завдання провалилось.

Але чи така вона хороша — рівність? На мою думку, якраз навпаки: рівність вбиває людську індивідуальність. На таку тематику було знято яскравий мюзикл «Стиляги», режисером якого є Валерій Тодоровський. Це розповідь про молодь того ж СРСР, яка прагнула виділитись серед маси інших людей — зовнішнім виглядом, смаками у музиці, вибором проведення вільного часу, поглядами на світ. Головних героїв втомила сіра реальність навколо, де відступити від загальноприйнятих рамок є порушенням законів.

Рівність вбиває право вибору і свободу слова. Так, це суперечить головній ідеї рівноправ’я, оскільки основне його завдання — дати кожному можливість висловитись, виразитись, виокремитись. Книга Джорджа Оруела «1984» розповідає про суспільство, у якому всі рівні. Але люди там зовсім не щасливі: їм не дається вибір того, як жити. У них є чіткі інструкції, за непослух яким можна поплатитись життям. Це не єдина праця автора, в якій розкривається справжня сутність рівності. За приклад також можна взяти книгу «Колгосп тварин». У ній відображена комуністична, тобто «ідеально рівна» система суспільства, перенесена на царство тварин. Читаючи її ми розуміємо, що досягнути рівності нереально. Людське життя — це вічна боротьба між інтелектом та тваринними інстинктами. Я вважаю, що досягнути ідеалу можна тільки тоді, коли буде подолано природнє начало людини.

Рівність не означає справедливість. Окуня не можна оцінювати за його вміння лазити по деревах, горобця — за швидкий біг, а зайця — за талант плавати. До кожної ситуації, деталі потрібно підбирати окремий підхід. Тільки так можна забезпечити справедливість у людстві.