Складіть текст розповідь з прикметниками і підкресліть їх?

Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя.

Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч з коханими, займаються улюбленою справою, отримують яскраві враження тощо. На мій погляд, щастя для кожного своє. Те, що приносить задоволення одному, залишає байдужим іншого. А значить, скільки у світі людей, стільки й в бути щасливими.

З огляду на це хочеться зазначити, що часто люди не дозволяють одне одному бути щасливим через те, що нав’язують своє розуміння його, не прислухаючись одне до одного. Наприклад, батьки одного мого друга обидва музиканти, закохані в музику. І вони змусили сина піти до музичної школи. Але сам він не любить грати, а захоплюється велоспортом, саме це заняття робить його щасливим. Та батьки чомусь цього не розуміють.

І отут я зрозумів, що мав на увазі великий український філософ Г.Сковорода – людина може тільки самостійно збудувати своє щастя, коли розбереться, у чому саме воно полягає. Ніхто інший не до у цьому, адже не може зазирнути тобі в душу. Тому не треба перекладати відповідальність за своє щастя на інших, в краще докласти зусиль, щоб досягти саме того, що хочеш ти. Бо ти і тільки ти – коваль свого щастя. Життя самого Сковороди - яскраве тому свідчення.

Як приклад можна згадати Наталку Полтавку з однойменної п’єси І.Котляревського. Дівчина була згодна принести себе у жертву заради матері, але це зробило її дуже нещасною. Коли ж повернувся її коханий Петро, лише її впевненість та рішучість змусила пана возного відступитися, а її матір – благословити їхній з Петром шлюб. Наталка завдяки своїй вдачі здобула своє щастя.

Тому я повністю згоден з думкою Г.Сковороди. Обставини у житті можуть бути різними, але завжди варто боротися за своє щастя. Бо тільки ти знаєш, у чому воно полягає.

велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися правил дорожнього руху.  велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.

вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині

1. рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли  14-річного віку.

2. велосипед повинен мати справні  гальма, звуковий сигнал, бути обладнанимсвітловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає —  по крайній правій смузі  проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й не

призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених правилами дорожнього руху. узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пі.

виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4.  якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедистимають поступитися дорогою  іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

5.  для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути  розділені на групи (до 10 велосипедистів  у групі) з дистанцією 80–100 м між  групами.  велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

6.  під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням,

поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані  подавати попереджувальні сигнали:

• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука (мал. 1);

• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука (мал. 2);

• зупинка: піднята догори будь-яка рука