Підкреслити члени речення та надписати частини мови: звився жайворонок високо під чисте небо і заспівав.

Объяснение:

Звився ( що зробив?) - дієслово , присудок

Жайворонок. ( хто?) - іменник , підмет

Високо ( як?) - прикметник , означення

Під - прийменник

Чисте ( яке?) - прикметник , означення

Небо ( що?)- іменник , обставина

І - сполучник

Заспівав ( що зробив?) - дієслово , присудок

Емоційно-експресивний або стилістичний
компонент у речення можуть вносити:
  Б інверсії;
 
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено
тире між підметом і присудком:
  Б Жити значить безперервно рухатися вперед
(С. Джонсон).
 
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко
перебудувати на односкладне.

Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася. (Враз насупилась, розгнівалася).
 
5. Укажіть речення, в якому неправомірно
пропущено кому між однорідними
членами.

Г Защеміло горде дівоче серденько, да
мовчала небога (,)не сказала й матері (З
творів П. Куліша).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву
кому.

  Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія
занехаяла старосвітські звичаї  (,)  і не
вбиралася до шлюбу, як це було прийнято,
але такі вже настали часи (З творів У.
Самчука).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило
вживання двокрапки після
узагальнювального слова перед
однорідними.
  
Г Все зберегла моя
уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка
після узагальнювального слова перед
однорідними членами невиправдано
пропущена.

Б Йшли разом до комори, розглядали та
упорядковували свої подарунки (:)  хустки,
спідниці, полотно. (У. Самчук).

9. З’ясуйте, в якому з речень після
однорідних членів замість коми слід
поставити тире.
 
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку
під горою, і криниця під грушею, і левада, і
зелена діброва на горах, і розмова з
Лавріном за пасікою - все ніби заквітчало
свекрову хату квітками та залило пахощами (І.
Нечуй-Левицький).

10. Укажіть речення, що потребує
стилістичної правки.
 
 В   Панночка сердилась на Устину з Прокопом і
на свого чоловіка, на полковника, гостей, що
не зручно при них їй було заборонити їм
повінчатися.
 
11. З’ясуйте, що виражає в реченні
звертання ^ О земле рідная! Не
жатиме неситий пшениці на твоїх
ланах! (М. Рильський)

Г  гідність.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні
вставне слово
Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю.
Яновський).

А впевненість або невпевненість у
повідомленні;
  

Народна пісенна творчість, зокрема історичні пісні та думи - це дивовижні скарби, що упродовж століть зберігав український народ. Історичною основою багатьох дум була війна - героїчна й виснажлива, яку вів український народ впродовж століть проти поневолювачів і загарбників. Тому у думах народ часто оспівував відважних воїнів, які обороняли вітчизну, їхню мужність, стійкість у боротьбі з ворогами, патріотизм. Поруч з чоловічими образами у думах та історичних піснях постає чимало образів жінок - адже у кожного чоловіка є мати, багатьох ждали з походу сестри, дружини, кохані. Жінка проводжає у похід, жінка жде, жінка зустрічає, жінка оплакує загиблого. Жінка народжує нове життя, продовжує род, плекає дітей, зберігає дом.

Наприклад, один із найяскравіших жіночих образів українських народних дум - образ Марусі Богуславки, турецької полонянки яка випускає своїх братів-козаків на волю. Маруся щиро любить свою Батьківщину, на яку їй вже не повернутися, сумує за нею. Ризикуючи життям, вона робить героїчний вчинок.

Яскраві жіночі образи ми можемо побачити і в піснях Марусі Чурай - напівлегендарної поетеси та піснярки з Полтавщини, що жила і творила за часів Богдана Хмельницького. Народ приписуютє їй авторство біля двох десятків пісень, багато з яких дуже відомі у народі. Героїні її пісень щиро і відкрито люблять, страждають від зради ("Ой не ходи, Грицю") або через розлуку з коханим ("Віють вітри, віють буйні"). Маруся Чурай була не лише талановитою пісняркою, вона смам була жінкою, що любила і страждала - тому і образи у цих піснях вийшли цілком живими.