Моя сім'я мешкає в україні у місті харкові нас у родині п'ятеро це мама тато я і сестри близнючки даринка і марійка усі ми мар'яненки тата звуть ілля іванович він програміст маму звуть лариса петрівна вона працює викладачем у музичній школі я учень другого класу моє ім'я петрик сестри ходять у дитячий садок наша сім'я дружна випиши з розповіді хлопчика слова що містять звук й чи однаково його позначення на письмі від чого це залежить доведіть за схеми що різне позначення звука й залежить від його позиції у слові

Коли настає моя улюблена пора року – весна, я дуже люблю відвідувати якісь особливі природні місця. Це або парк, або місце біля річки або ліс. До лісу добиратися дуже далеко, тому найчастіше ми з подругою просто гуляємо в парку. Так приємно гати за природою, яка прокидається!

Наш парк розташований біля прекрасної річки. Синьою стрічкою вона простягається із заходу на схід. Уздовж її берегів ростуть верби, купають свої гілки в чистій воді. Ця річка – особлива. В ній не можна купатися, ловити рибу. Місцева влада дуже її оберігає від негативного впливу, адже вона така красива і така важлива для нашого середовища!

Уздовж одного з берегів тягнеться наш місцевий парк. У нашому невеликому місті він один-єдиний, тому тут часто гуляє багато людей. Ми сідаємо на лавочку і милуємося красою природи. Дерева, струнко тягнуться до неба, подекуди вже замінили свіженькі молоді листочки. Вони такі красиві! Ще не обпалені сонцем, не овіяні вітрами, боязко визирають через гілочки і намагаються зловити перші сонячні промінчики. Від гілочки до гілочки літають метушливі пташки. Вони теж радіють весні. Ця зима була дуже довга і холодна, по ній скучили вже все! І, сидячи на лавочці, я починаю розуміти, що теж чекала цього всього. Нарешті! Нарешті настає весна. Милуюся красою природи: доріжки встелені першої боязкою травичкою, на кущах теж з'являються листочки. А під ними – цілий світ! Метушливі комашки починають своє рухоме життя. Бігають туди-сюди, цілеспрямовано переміщаються невеликими купками, щось шукають, чогось хочуть.

Я сиджу на лавочці і вдихаю свіже повітря. Навесні навіть дихається якось не так. Ніби легше, простіше. Вже розумієш, що вітер – не такий морозний, а сонце – не таке далеке. І від цього так добре на душі, що відчуваєш якесь єднання з цією природою, яка, прокидаючись, тягне свої невидимі рученята до далекого синього неба, такого чистого і безхмарного в пізньому березні.

Поверхня річки чиста, гладка, як скло. Здається, що можна встати і піти по ній прямо на протилежний берег. Опущені у воду гілки верб нагадують довгі руки,які купаються у ванні. Верби теж втомилися від холоду: всю зиму вони стояли на сторожі льоду і снігу, а тепер, нарешті, можуть зануритися у воду, та ще холодну, але таку довгоочікувану, рідкісну прохолоду!

Природа надихає все навколо. Так хочеться творити: писати, співати, малювати. Дістаю блокнот і олівець, починаю малювати. Несміло виводжу лінії найближчих дерев, кущів, штриху травичку. Навіть по сірому малюнку розумієш, що це вже не зима, навіть не дивлячись на те, що я не маю кольорових фарб або олівців. Міма мене пролетів метелик. Звідки вона тут? Що вона забула тут? Ще так прохолодно, і квітів ще не видно, але це маленька істота вже не дочекається, коли зможе пурхати від зелені до зелені, шукаючи зручного зупинки.

Насправді в будь-який час року природа прекрасна. Але іноді так втомлюєшся від одного і того ж пейзажу, що починаєш радіти найменшим змінам в середовищі. Ось так і я. Якісь три місяці тому сиділа, зачаровано дивилася на дзеркальну поверхню свіжого льоду на цій же річці, а тепер радію, що, нарешті, бачу темну воду. Скоро настане літо, і зелене розмаїття листя і трав буде надихати мене на нові слова! Фуух

красивий - з лиця хоч води напийся

сумний - повісити носа(це більш російське, а українською певно, краще буде сказати похнюпити носа, але я не впевнена, просто дослівно вже не пам'ятаю))

применшувати -  а ось це я не знаю, можливо недомовляти, але це трішки не те, та й мабудь це зовсім не фразеологізм. 

перебільшувати - зробити з мухи слона, або зробити з мухи 2 кожухи, наробити багато галасу з нічого

рано - не світ не заря(це рос. не свет не заря, але ніби правильно переклала його)

далеко - світ за очі, або за певно буде краще за тридев'ять земель(але це більше в казках використовують), або ще є таке - куди Макар телята не ганяв   

Але сподіваюся, що це тобі до