5. дієприкметники тільки доконаного виду подано в рядкуа розквітлий, закинутий, , звеличуванийб нагороджений, скаменілий, розучений, виготовленийв згаяний, сплюснутий, очікуваний, навіянийг скроєний, заплетений, упізнаваний, відновлюваний​

Не за горами - близко,скоро

Море по кодіна- всерівно

Передати куті меду - перебільшувати

пекти раків- червоніти , тримати камінь за ппзухою- важко щось згадувати ,погано на душі,обвести навколо пальця -обманути,як раз плюнути - дуже легко,,ні живий ні мертвий- дуже втомлений,ніякий , (здається),робити з мухи слона- перебільшувати

193

Обминути десятою вулицею - обходити ,держатись від того місця по далі,на вулиці не валяється - дістається не легко,рот на замок- мовчати,за сімома замками - далеко , надійно сховано

Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.