Твір-характеристика образу богдана ступки

1. Однорідні члени речення

А) передають ставлення мовця до висловлюваного;

Б) називають того, до кого звертаються із мовленням;

У) відповідають на одне і ті запитання, відносяться доти слова у реченні.

Скласти (пригадати) і записати речення, ускладнене однорідними членами, підкреслити їхні (напр.: Життя моє навік переплелося з радощами і болями народу. (Д. Луценко.) Моя рука ніколи й нікому ані кривди, ані біди не принесе! (Д. Павличко.) Брехні поміж нас потребу не було б й не якщо. (З. Йовенко.)

2. Між однорідними членами речення ставляться

А) тирі;

Б) комі;

У) комі і тирі.

Скласти (пригадати) і записати речення із однорідними членами, не поєднаними сполучниками (напр.: Треба нам людей хоробрих, сміливих, гордих, палких. (І. Франко.) Перевертнями, перекинчиками, яничарами, манкуртами називають зрадників Батьківщини. (А. Лотоцький.) Дзвін шабель, пісня, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води – моя Україна. (У. Сосюра.)

3. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, после нього переносити

А) кулі;

Б) тирі;

У) двокрапка.

Скласти (пригадати) і записати речення із узагальнюючим словом перед однорідними членами речення (напр.: Особливе значення на Запорізькій Січі малі військові клейноди: прапори, відзнаки старшин, булава тощо. (З підручн.) Природа до всього чуйно, тривожно прислухається й чітко тримає над землею кожний звук: й дівочу пісню, й скрип воза, й клекіт чорногуза, й снування коників. (М. Стельмах.) Талановитість людини виявляється навіть зовні: у ході, в жестах, в інтонації голосу, у виразі обличчя. (П. Загребельний ще.)Усіх він зустрів на своєму шляху: Відьму, Кощія та Бабу-Ягу. (Надія Кир»ян.) З фольклору вийшли усі епоси, як-от: „Іліада» і „Одіссея», наше „Слово про полку Ігоревім», «Нібелунги». (Про. Сизоненко.)

4. Узагальнююче слово виступає

А) завжди головним членом речення;

Б) завжди другорядним членом речення;

У) тім членом речення, що і однорідні члени, до які воно та відноситься.

Скласти (пригадати) і записати речення із узагальнюючим словом после однорідних членів речення, підкреслити в ньому усі члени речення (напр.: Ні робота, ані смерть, ані життя, ані весілля – нічого на світі не обходитися без хліба. (Про. Сизоненко.) На озері синій комиш, тремтливий листок тополини – все якщо таке ж, як раніш. (У. Сосюра.) Мудро, величаво, владно, урочисто – так шумують води лише навесні. (Катерина Степчин-Гнесь.) Красу людську, фізичну вроду і духовне багатство – вісь що несуть людству духовні криниці.(Про. Сизоненко.)

 Великдень – величне свято для кожного із нас. Моя сім’я ретельно готується. Прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. Потім освячуємо ці дари. Зранку ідемо до церкви. У ці дні вітаємося словами «Христос воскрес». Цікавими є народні гуляння біля церкви. Можна побачити багатьох друзів, знайомих. Дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. Їх відлуння довго лунає навколо.

   Свята несуть радість, добро, зустрічі.Великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. У церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. У ці дні вітаються словами «Христос воскрес». Усі жителі гарно одягнуті. Посмішки на устах. Збирається родина за святковим столом. Я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. Там можна побачити друзів та знайомих. У ці дні дзвін майже не вщухає. Багато охочих спробувати свою силу.

   На Великдень усі радіють.Вчора у місті була хороша сонячна погода. Тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. Посилало на землю яскраве проміння. 

   У цей святковий день було шумно і гамірно. Гучні дзвони кликали до церкви. Люди поспішали на службу. Саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. Після служби брами не зачиняються. Вони відкриті з ранку до глибокого вечора. Багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. Далеко над дзвіницями розстелявся їх бум. 

   А сьогодні не обійшлося без веселого обливання. Це так званий «обливний понеділок». Особливо він тішить дітвору. У такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.    

   Великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. Радість та надія на краще.