9. укажите, в какой строке именительное предложения. а: большое дерево медленно растет (народное творчество б: жизнь моя - цветник, в нем растений много (ю. дмитренко). в: время - не минуты, время - века и вечность (л. костенко). г: тишина. тишина. ветер рожь колышет (в. швец).   выберите один правильный ответ (максимум 1 ) 10. в строке односоставное предложение является нарицательным? а: пахнет злегле сено (в. швец). б: окраина города. ореховая роща (в. базилевский). в: так бы всегда - без парадности (в. базилевский). г: никаких рук и ничьих сердец, ты один в шумном многолюдстве (м. сытник).   выберите один правильный ответ (максимум 1 ) 11. среди предложений найдите односоставное обобщенно-личностное. а: чего бы ты не учил, будь краток (3 журнала). б: мне люди говорили, и я говорю (народное творчество). в: учи ребенка не штурханцямы, а хорошими словечками (народное творчество). г: кто молчит, тот не противоречит (народное творчество).

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.