1. чим, на думку сучасного/ марків в україні? 2. як цю осоу сучасного дослідника, зумовлений особливий статус яр-? 2. як цю особливість утілено у фрагменті літературногоиці? 3. зробіть висновок про роль ярмарків у повсякденно-tra картин​

Объяснение:

1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян

Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».

Вчителька: Сьогодні, діти, ми постараємося розтлумачити цікаве китайське прислів'я. Звучить воно так:«Людину пізнати  нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». Як ви вважаєте, що воно означає? Марійко, я ж бачу, тобі є що сказати.

Марійка. Так, Ольго Петрівно. Я вважаю, що людину складно пізнати, бо кожна людина - це окремий світ, і ми всі дуже різні.

Вчителька: Так, ти права, Марійко. Хто ще?

Микола: Можна, я? Я згоден з Марійкою і хочу додати, що іноді ви судимо людей по собі і помиляємося. Це тому, що ми різні і можемо мати різні мотиви для своїх вчинків. 

Вчителька: Добре, Миколо. Ти маєш рацію. Хто хоче додати?

Дмитро (з місця): А той, кого легко пізнати - це дурень, навіщо з ним знатися!

Вчителька: Дмитро, по-перше, піднімай руку, якщо хочеш відповісти. А по-друге, тепер кажи, що хотів, але без слова "дурень".

Дмитро: Ммм... Ну, я вважаю, що люину пізнати дійсно складно. А якщо легко, то ця людина примітивна, тому спілкуватися з нею буде нецікаво.

Вчителька: Ось тепер добре. Ти виразив свою думку, але без образливого слова. Хто згоден з Дмитром?

Ганна: Я згодна. Якщо людина мислить примітивно, то її буде легко пізнати, але навіщо це робити, якщо від такої людини не дізнаєшся нічого нового та цікавого?

Вчителька: Добре, діти. Ви добре сьогодні попрацювали. До дзвінка залишається дві хвилини, якраз щоб списати домашнє завдання з дошки.  

-привіт! як твої справи? радий тебе бачити.
-привіт ! у мене все гаразд.
-що ти будеш купувати?
 -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал
-а який твій улюблений журнал?
-це gameplay
-А про що він?
-У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт.
-мене також це цікавить.скільки він коштує?
-У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого.
-добре. Я також придбаю цей журнал
-ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний.
-дякую! до побачення .
-до зустрічі