50 намалюйте схему кожного речення, зазначаючи розділові знаки, визначте тип підрядних речень (означальне, з’ясувальне, обставинне місця, часу, наслідку тощо 1. ярослав мудрий був першим князем який не прагнув походів та завоювань. 2. він удовольнився тим що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів. 3. варто відзначити що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька. 4. ми по праву можемо пишатися цим державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії. 5. хоч би де працювали ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником. 6. громадські активісти аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа. 7. як вирушав батько в дорогу і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах. 8. тиша стояла така містка що дмитро почув як б’ється його серце. 9. там де річка перетинає місто були . 10. отакого вечора коли цвітуть садки гостріше відчуваєш усе прекрасне. 11. місяць пірнає в хмару так що видніється небокрай. 12. оскільки навчання закінчилося ми з радістю вирушили у подорож.

українцям?”

Український народ – один з найбільших європейських народів, який доводив свою велич протягом тривалого часу. Весь цей час ми перебували між різними цивілізаціями, наш вибір представлявся дуже складним, оскільки український народ завжди всім заважав і його хотіли знищити. Тим не менш, велич підтвердилася в тому, що наш народ зміг вижити, зміг стати достатньо сильним для створення власної великої держави. У той же час Україна сьогодні далеко не є достатньо сильною, щоб протистояти агресору. Ми бачимо, що з порушенням наших прав ми нічого не можемо вдіяти і часто звертаємося за до до інших країн. Держава складається з людей, тому головними винуватцями такої складної ситуації є самі українці. Чого ж нам всім не вистачає, щоб побудувати по-справжньому сильну країну?

Я думаю, що більшості людей у нашій країні не вистачає стратегічного мислення. За весь час існування новітньої незалежної України нам нав’язувалися невірні стереотипи, які українці чомусь приймали на віру і відстоювали повсюдно. Замість того, щоб думати власною головою, співвідносити факти і реальність,

Український народ – один з найбільших європейських народів, який доводив свою велич протягом тривалого часу. Весь цей час ми перебували між різними цивілізаціями, наш вибір представлявся дуже складним, оскільки український народ завжди всім заважав і його хотіли знищити. Тим не менш, велич підтвердилася в тому, що наш народ зміг вижити, зміг стати достатньо сильним для створення власної великої держави. У той же час Україна сьогодні далеко не є достатньо сильною, щоб протистояти агресору. Ми бачимо, що з порушенням наших прав ми нічого не можемо вдіяти і часто звертаємося за до до інших країн. Держава складається з людей, тому головними винуватцями такої складної ситуації є самі українці. Чого ж нам всім не вистачає, щоб побудувати по-справжньому сильну країну?

Я думаю, що більшості людей у нашій країні не вистачає стратегічного мислення. За весь час існування новітньої незалежної України нам нав’язувалися невірні стереотипи, які українці чомусь приймали на віру і відстоювали повсюдно. Замість того, щоб думати власною головою, співвідносити факти і реальність, українці відмовилися від цього і почали просто вірити в те, що їм кажуть власні і зарубіжні політики. З-за цього акценти в голові звичайного українця змістилися, він втратив можливість мислити раціонально і стратегічно і захотів того, що насправді йому зовсім невигідно. Я думаю, що до цього був причетний також і низький рівень освіти більшості українців. Багато людей зовсім не хочуть думати, винаходити щось нове, вони хочуть лише робити примітивну роботу і отримати гідну оплату. Але насправді ні в одній країні світу ніхто і ніколи не ставав успішним тільки за рахунок цього.

Українцям також дуже сильно не вистачає взаєморозуміння. Проблема в тому, що різні регіони країни живуть різним життям. Але це зовсім не означає, що можна відмовитися від спроб знайти спільне. Українці дуже різні, вони повинні шукати точки дотику, щось спільне. Якщо це спільне так і не буде знайдено, то у нашої країни дуже погані перспективні. А це, в свою чергу, дуже прикро, оскільки все те, що відбувалося раніше, повинно було змусити нас повірити в цю країну.