Перепишіть, вставляючи, де треба, м'який знак. і. вклонімося жіі, її материн..с..кій величності, її беззахиснос..ті і силі, яку не здолати. (л.забашта.) 2. все залежит.. від люд..с..кях зіниц..: в широких відіб'єтеся вся епоха, у звужених — збіговис..ко дрі (л.костенко.) 3. відгодована зліс.. і хитріс. і закута в бро�ю брехня атакуют.. добро і щиріс..т.. серед ночі й білого д..ня. (в.симоненко.) 4. я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюр..мах і як високе низ..ко упадало. (леся українка.) 5. народ ніяк не стане нян..читись з таким, який йому чужий. (п.тичина.) 6. простен..кі сіл..с..кі байки, як дрібні, тонкі корін..чики, вкорінюют.. у нашій душі любов., до рідного слова. (і.франко.) 7. в просторій кімнаті з чотир..ма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (м.коцюбинський.) 8. на зоряному тлі побачив давид її, зін..чине, змучене й зраділе обличчя. (а.головко.)

1. Вклонімося жінці, її материнській величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (Л.Забашта.)

2. Все залежить від людських зіниць: в широких відіб'ється вся епоха, у звужених — збіговисько дрібниць.(Л.Костенко.)

3. Відгодована злість, і хитрість, і закута в броню брехня атакують добро і щирість серед ночі й білого дня. (В.Симоненко.)

4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмах і як високе низько упадало. (Леся Українка.)

5. Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. (П.Тичина.)

6. Простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова. (І.Франко.)

7. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М.Коцюбинський.)

8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінчине, змучене й зраділе обличчя. (А.Головко.)

хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці. але згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.

як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим забудовуватись ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час на хрещатик будувались переважно житлові будинки, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.

найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи, а 1948 році - втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.

по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів.

1.   Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Після смерті Святослава між членами династії Рюриковичів почалася боротьба за владу. Олег і Володимир не хотіли визнавати великим князем київським свого старшого брата Ярополка. У свою чергу, той, підбурюваний старим воєводою Свенельдом, що служив ще Ігореві та Ользі, вирішив приборкати братів і стати єдиновладним володарем Русі. У 977 р. Ярополк вирушив із військом у Деревлянську землю, щоб відібрати її в Олега. Олег програв битву зі своїм старшим братом і загинув.Володимир, який у цей час правив у Новгороді, щоб не повторити трагічної долі брата, утік до Швеції. Звідти він повернувся із сильною варязькою дружиною і рушив на Київ. Унаслідок нетривалої війни між братами Ярополк загинув, і великим князем київським став Володимир.