Від поданих слів утворіть складні прикметники й іменники: жовтий горячий, мало вимагати, народна поезія, культура й мистецтво, сім мільйонів, косити газон, сполучити слова затримувати сніг від поданих слів утворіть складні прикметники й іменники.

Жовтогарячий , маловимогливий, народнопоетичний, культурно-мистеький, семимільйонний, газонокосилка, словосполучник, снігозатримний.

Объяснение:

Їх побачили маленькі діти і почали радіди. Але діти були не самі а з своїми рідними, мудрими, чемними і гарними батьками. А точніше з батьком і матерю. Батьки розповітали про свое дитинство своїм же дітям. Про те як в дитинстві також з батьками приїжали на ці гарні, рідні їм землі. Діти уважно слухали їх пидали ще про їхнє дитинство і їм було дуже цікаво слухати ці історії. Подім вся сімя вирішила піти додому і розповісти їм все про своє дитинство під чашечкою гарячого напою. Після всього діти і бать пішли спати так як ця розповіть закінчилася у вечері.

мій улюблений герой є  климко :

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»

Пояснення: