Розбір слова за будовою ділишся письмово

1. Знайдіть речення з узгодженим означенням.

а)Гірко й густо пахли коноплі (Є. Гуцало).

б)Березневі вітри за кілька днів вилизали в полях сніги (В. Грінчак).

в)Повітря було холодне і чисте (Є. Гуцало).

г)Ніч надійшла непомітно(Ю. Смолич).

2. У якому реченні узгоджене означення виражено дієприкметниковим

зворотом?

а) Скоро ранок зіпнеться на сині, розбурхані води (Є. Гуцало).

б)На зачерствілих, потрісканих долонях земля простягнула людині щедрі чаші

врожаю (М. Стельмах).

в)Легенький попілець, підхоплений силою вогню, злітав догори та розходився

навколо (М. Коцюбинський).

г) Високі нескошені трави й хліба, не дочекавшись коси, виблискували під

сонцем (І. Цюпа).

3. Знайдіть речення з неузгодженим означенням.

а)Джерин садок заквітчався білим цвітом (І. Нечуй-Левицький).

б)Мрію пестив я свою пензлем, олівцем (М. Сингаївський).

в)У кожної людини обов'язково є якийсь хист, талант (О. Донченко).

г)В лісах чулася хода весни(М. Стельмах).

4. У якому реченні неузгоджене означення виражено присвійним

займенником?

а)Радість пробудженої землі бадьорила і хвилювала (А.Карплюк).

б)Гуркотом машин повнився степ (О. Гончар).

в)Над містом і його бухтами лежала якась дрімотна тиша (В. Кучер).

г)Повіяли теплі вітри і принесли на своїх крилах пісні пташок(М. Коцюбинський).

5. У якому реченні вжито прикладку?

а)На берег Іссик-Кулю вийшов хлопчик (Н. Кащук).

б)Жителі Севастополя стояли вздовж вулиць, на терасах гори, кидаючи бійцям

квіти (В. Кучер).

в)Село Троянівка гніздиться в долині (Гр. Тютюнник).

г)Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилося(Гр. Тютюнник).

6. Знайдіть речення з узгодженими означеннями (правильних відповідей

може бути більше, як одна).

а)Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори (М. Стельмах).

б)Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий (Леся Українка).

в)Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя (В. Андріюк).

г)Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М.

Рильський).

7. У якому реченні узгоджене означення, виражено дієприкметниковим

зворотом, потрібно виділити комою?

а)Сполохані фвпострілами чайки злетіли в небо (І. Чендей).

б)Облиті полум'ям хмари рвано, кошлато звисали над смугою потемнілих

плавневих лісів (О. Гончар).

в)Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра).

г)Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко).

8. Знайдіть речення з виділеним неузгодженим означенням.

а) Одразу за пцф вфарканом нашого двору починається велике узлісся (Б. Антоненко-

Давидович).

б)Раптом мигнула зміяста блискавка (Б. Антоненко-Давидович).

в)Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини(В. Андріюк).

г) Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти (К. Герасименко).

9. У якому реченні неузгоджене означення виражено неозначеною формою

дієслова? ыфв рібно-срібно (В. Грабовський).

б)Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла(О. Донченко).

в)Настає час розставатись(О. Довженко).

г)Внизу простелилась сфыв иза прохолода ночі(О. Гончар).

Объяснение:

Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.