Твір-опис в художньому стилі на тему " цю місцину я пам'ятатиму завжди "

пропоную скласти схоже

Объяснение:

У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм "виріс" молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися "Універсами". їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе "Лотта" стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа.

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.

Я люблю свою вулицю будь-якої кори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.

Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя.

Любов… Це почуття надихає, окриляє, наповнює наші серця добром, світлом. Її можна проявити по – різному: словами, вчинками, жестами. Навіть один-єдиний погляд може сказати про всі почуття. Якщо придивитися, то любов можна побачити всюди, в найрізноманітніших випадках: коли батьки сварять свою дитину; коли вчитель виховує двієчника, щоб той себе добре поводив і краще вчився; коли на роботі колеги у скрутну хвилину безкорисливо підмінюють один-одного; коли ти бачиш заплакану, зовсім незнайому тобі дівчину, підходиш до неї, щоб якось зарадити її горю, втішити її; коли людина йде по дорозі, і бачить собаку с поламаною лапкою, забирає бідолаху до себе додому, доглядає, піклується про неї; коли підприємець, заробивши достатньо коштів, починає займатися благодійністю; коли подружжя бере з дитбудинку сирітку; коли ти їдеш в електричці, в вагоні з бідною людиною, яка не має свого даху над головою, від якої всі відсахнулись, але ти їй пропонуєш чашку гарячого чаю; коли холод пронизує до кісток, а тисячі людей стоять на майдані, заради майбутнього нащадків, заради благополуччя своєї країни; коли проходячи повз запашний кущ троянд, милуєшся ним, але йдеш далі, не зриваючи жодної квітки, бо розумієш, що це природа, яку треба берегти; та навіть коли ти просто не байдужий до оточення, коли ти сієш на землю добро – це все і є велика сила любові, яка перемагає все зло на землі. Озерніться навколо себе: ви оточенні цим почуттям. Воно є всюди: на землі, у воді, в повітрі тільки треба її розгледіти, відчути, усвідомити, а головне – самому віддавати часточку своєї душі, тим хто нас оточує, і тим хто її потребує. Я думаю, що якщо у кожному серці буде жити любов, то світ стане набагато добрішим, світлішим і радіснішим. Повноцінне життя без любові не можливе. Любіть життя, і все, що з ним пов’язано, і воно вам посміхнеться, подарує багато сюрпризів.

Відповідь:

Здравствуй дорогой Сергей я расскажу тебе о выставке-ярмарке.Третьего апреля я с классом дежурил на выставке "Свет веры православной".Каждый класс должен был осветить события на ярмарке в свой день.Сначала наш класс приложился к иконам святителей Спиридона Тримифунтского и Луки Войно-Ясенецкого,а потом к ковчегам с их мощами. Вскоре каждый занялся своим делом,работа кипела.Кто фотографировал,кто составлял аудио и видео сюжеты ,а кто-то делал опросы.Я работал в команде фотографов.По выставке мне приходилось ходить очень много и поэтому я запомнил большое количество интересных мест.Я увидел разные иконы и мощи ,в том числе, и терновый венец.Еще я увидел разные гончарные изделия,именные кружки и ложки.На выставке было очень много книжных изданий.Самые известные из них:Благовест и издательства множества других монастырей.После работы мы всем классом попробовали сбитень,а я полакомился разными сладостями.После дежурства наш класс радостный от полученной благодати пошел домой.Сергей я приглашаю тебя приехать на следующий год к нам в Тольятти на православную выставку-ярмарку и увидеть всё своими глазами.