Yurevich1243
?>

Дуже необхідно зробіть швидко будьласка тематичні виписки із цього твору елементи трипільської культури трипільська культура що ж таке трипільська культура? останнім часом все більше людей цікавляться цією цивілізацією, що існувала понад 6 тисяч років до н.е. близько століття тому відомий археолог вікентій хвойка біля селища трипілля, що на київщині, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала назву «трипільська». це була хліборобська держава. більшість сільськогосподарських культур того часу вирощують на нашій землі й до сьогодні. пізніше свідчення цієї багатої і блискучої хліборобської культури, яка має безпосереднє відношення до праукраїнської історії, були знайдені на величезних обширах від слобідської україни до словаччини, від чернігівщини до чорного моря та півострова. ця могутня прадавня цивілізація, що називається «золотим віком людства», мала надзвичайно багату, блискуче розвинену культуру хліборобів, досконалі знаряддя праці, високорозвинене та продуктивне скотарство. з раннього періоду трипільські племена проживали невеликими общинами, кожна сім'я мала окрему садибу. вони вели власне господарство, обробляли землю, доглядали за худобою, займалися полюванням, забезпечували себе побутовими речами, готували гончарний посуд. крім того, збереглися зразки унікального місто- та житлобудування. іноді протоміста мали населення близько 50 тисяч чоловік. найбільшими трипільськими поселеннями були протоміста в межиріччі дніпра та південного бугу. як показали розкопки, властивою особливістю селища трипільських часів було те, що житла в цьому селищі були розташовані по колу. отже, середина селища становила вільну, незабудовану площу — це був майдан. чи не найбільший інтерес становить гончарство, що є головною прикметою трипільської культури. це різні форми розписного посуду: глечики, миски, макітри, жертовні посудини у вигляді тварин (бика, вепра), модельки трипільських хат, що знайдені під час розкопок (вони вказують, що хати розмальовувалися як ззовні, так і зсередини цей звичай, як відомо, зберігся і до наших часів. але слід визнати, що 5 тисяч років тому трипільці малювали свої хати естетично досконаліше й барвистіше. були знайдені біноклеподібні (спарені) посудини, які нагадують українські горщики-близнята, а також керамічні писанки, орнамент яких найкраще простежується на сучасних писанках. знайдено величезну кількість глиняних фігурок жінок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання жінки, матері-богині. також знайдені зразки сільськогосподарського сонячного календаря, різних видів писемності та ткацьких ремесел, у другій половині v тис. до н.е. гончарне виробництво зосередилося в руках ремісників. і саме з цього часу виник посуд, розмальований складними орнаментальними схемами, в які інколи вплетено зображення фігур людей, тварин і птахів, астральними знаками, що відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу. глина, яку використовували трипільські майстри, була переважно місцевого походження, її важливою властивістю є пластичність, тобто здатність при контакті з водою утворювати щільну тістоподібну масу. частина кераміки випалювалась на вогнищах або в спеціальних ямах. від випалу залежить колір трипільської кераміки. він коливається від блідо-жовтого, червоного до майже чорного з усіма проміжними відтінками. з появою спеціальних печей для випалу почала створюватися нова технічна база. можливо, саме таку піч було знайдено на території молдови. орнаментика трипільського посуду включає сакральні аспекти, зображення людей та тварин. домінує образ жінки матері-богині в сидячому або стоячому положенні. такі фігурки з напрочуд теплою енергетикою ще дотепер знаходять учені-археологи, і це свідчить про безперервність нашої історії та культури, про те, що наші предки залишили неоціненні скарби, якими ми можемо пишатися перед усім світом. на думку дослідників, багато в чому давня культура набагато складніша, ніж сучасна. україна, маючи величезну кількість безцінних предметів епохи трипільської культури, має шанс стати світовим центром для всіх, хто цікавиться історією людства (в. коротя-ковальська).

Украинская мова

Ответы

Bordo
—  Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, — гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи. 
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона. 
—  Я маю написати твір про те, ким я хочу стати. 
—  Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама. 
—  Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я. 
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем? 
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я. 
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко. 
—  Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе? 
—  Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра. 
—  І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я. 
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою. 
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама. 
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона. 
—  У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми. 
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона. 
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми. 
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати! 
-  Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала 
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама. 
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася! 
airon-082054
1. Боротьба за мир - найсвятіша справа (О. Гончар). 2. У дитинстві вимовлене словояснішає через роки (В. Коротич). 3. Історія - це святая святих народу (О. Довженко). 4. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Панас Мирний). 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (І. Муратов). 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (М. Коцюбинський). 7. Кожному мила своя сторона (Народна творчість). 8. Найбільше добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний). 

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Дуже необхідно зробіть швидко будьласка тематичні виписки із цього твору елементи трипільської культури трипільська культура що ж таке трипільська культура? останнім часом все більше людей цікавляться цією цивілізацією, що існувала понад 6 тисяч років до н.е. близько століття тому відомий археолог вікентій хвойка біля селища трипілля, що на київщині, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала назву «трипільська». це була хліборобська держава. більшість сільськогосподарських культур того часу вирощують на нашій землі й до сьогодні. пізніше свідчення цієї багатої і блискучої хліборобської культури, яка має безпосереднє відношення до праукраїнської історії, були знайдені на величезних обширах від слобідської україни до словаччини, від чернігівщини до чорного моря та півострова. ця могутня прадавня цивілізація, що називається «золотим віком людства», мала надзвичайно багату, блискуче розвинену культуру хліборобів, досконалі знаряддя праці, високорозвинене та продуктивне скотарство. з раннього періоду трипільські племена проживали невеликими общинами, кожна сім'я мала окрему садибу. вони вели власне господарство, обробляли землю, доглядали за худобою, займалися полюванням, забезпечували себе побутовими речами, готували гончарний посуд. крім того, збереглися зразки унікального місто- та житлобудування. іноді протоміста мали населення близько 50 тисяч чоловік. найбільшими трипільськими поселеннями були протоміста в межиріччі дніпра та південного бугу. як показали розкопки, властивою особливістю селища трипільських часів було те, що житла в цьому селищі були розташовані по колу. отже, середина селища становила вільну, незабудовану площу — це був майдан. чи не найбільший інтерес становить гончарство, що є головною прикметою трипільської культури. це різні форми розписного посуду: глечики, миски, макітри, жертовні посудини у вигляді тварин (бика, вепра), модельки трипільських хат, що знайдені під час розкопок (вони вказують, що хати розмальовувалися як ззовні, так і зсередини цей звичай, як відомо, зберігся і до наших часів. але слід визнати, що 5 тисяч років тому трипільці малювали свої хати естетично досконаліше й барвистіше. були знайдені біноклеподібні (спарені) посудини, які нагадують українські горщики-близнята, а також керамічні писанки, орнамент яких найкраще простежується на сучасних писанках. знайдено величезну кількість глиняних фігурок жінок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання жінки, матері-богині. також знайдені зразки сільськогосподарського сонячного календаря, різних видів писемності та ткацьких ремесел, у другій половині v тис. до н.е. гончарне виробництво зосередилося в руках ремісників. і саме з цього часу виник посуд, розмальований складними орнаментальними схемами, в які інколи вплетено зображення фігур людей, тварин і птахів, астральними знаками, що відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу. глина, яку використовували трипільські майстри, була переважно місцевого походження, її важливою властивістю є пластичність, тобто здатність при контакті з водою утворювати щільну тістоподібну масу. частина кераміки випалювалась на вогнищах або в спеціальних ямах. від випалу залежить колір трипільської кераміки. він коливається від блідо-жовтого, червоного до майже чорного з усіма проміжними відтінками. з появою спеціальних печей для випалу почала створюватися нова технічна база. можливо, саме таку піч було знайдено на території молдови. орнаментика трипільського посуду включає сакральні аспекти, зображення людей та тварин. домінує образ жінки матері-богині в сидячому або стоячому положенні. такі фігурки з напрочуд теплою енергетикою ще дотепер знаходять учені-археологи, і це свідчить про безперервність нашої історії та культури, про те, що наші предки залишили неоціненні скарби, якими ми можемо пишатися перед усім світом. на думку дослідників, багато в чому давня культура набагато складніша, ніж сучасна. україна, маючи величезну кількість безцінних предметів епохи трипільської культури, має шанс стати світовим центром для всіх, хто цікавиться історією людства (в. коротя-ковальська).
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Golovinskii_Sirotkina1944
Дмитрий-Олейникова
Твір-есе"Буду я природі другом"
Vitalevich1799
Марина Федорович924
ShALIGINA
ipaskarovanv6
morozova
ivanandrieiev1984268
Татьяна1252
Валентинович133
AleksandraRuslan504
rykovatv6
bhg50
ribcage52
xarchopuri22