Написать есе на тему земле моя барвинкова, дай мени здоровья.

Земля оповита нічним мороком не спала. Уже третю добу над її білими, як

саван, просторами гасав ураганний вітер, засипаючи снігом усе на своєму

шляху. І земля знесилена боротьбою, здається, принишкла здригаючись під

сильними не стихаючими ні на мить ударами вітру. А він нісся над самою

землею піднімав , мов би то смерч, у небо міріади сніжинок і, коли вже внизу

ледь виднілися тьмяно-жовті вогні, зі всією силою кидався донизу, змушуючи

натужно скрипіти старі будинки та високі вуличні ліхтарі. Зі свистом він

проносився по безлюдних вулицях міста і вирвавшись на околицю кидався на

зимовий ліс, який стогнав, як людина, під його могутніми поривами.

Пригинаючи аж до землі невеличкі дерева на узліссі, вітер нарешті

вирвався в поле і не зустрічаючи на своєму шляху перешкод вихором нісся до

горизонту. Гудів він, як струнами, лініями електропередач, холодним вихором,

різким, колючим, грав якусь страхітливу мелодію. І не було здається на землі

сили, яка могла б протистояти цій розбурханій стихії та, яка могла б захистити

від неї хоч кого-небудь

Объяснение:

Розділові знаки не підкреслені, лише вставленні букви.

Художній: Над чорною землею прокинувся свiт. Не ясним, сонячним оком глянув вiн на неï пiсля похмуроï дощовоï ночi, а повiяв туманом, дихнув важкою парою. Закурилася земля, задимiла; пiшов дощ, дрiбний та тихий, мов крiзь сито засiяв; стрепенулися темнi лiси i, розправляючись, пiдставляли своє загорiле листя пiд дрiбнi дощовi краплi; зрадiла зелена трава i пiдняла своï гострi листочки вгору (Панас Мирний). Науковий: Дріт покритий ізоляцією у вигляді тонкого шару окалин, тому витки дроту ізольовані один від одного. Над обмоткою розміщений металевий стержень, по якому може переміщатися повзун. Повзун своїми контактами притиснутий до витків обмотки. Від тертя повзуна об витки шар окалини під контактами повзуна стирається, й електричний струм у колі проходить від витків дроту до повзуна. А через нього — в стержень, який має на кінці затискач».