15 ! синтаксичний розбір речення: 1.як почав саверій партизанити в рідних місцях, то зібрав до себе всіх колишніх друзів. 2.людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває.

Я дуже люблю читати книжки, мама казала, коли я ще був у другому класі, що я — не дуже сучасна дитина, бо мене важко було відірвати від книжки, а не від "мультика". Ось саме із книжок я найперше довідався, що таке справжня дружба, у цьому мені допомагали твори Григора Тютюнника, Михайла Стельмаха, Марка Твена, Фенімора Купера, Михайла Зощенка, Антона Чехова. Але в книжках були описані "їхні", а не "мої" ситуації, багато чого я не міг для себе пояснити. Тому одного разу я підійшов до мами і сказав: "Мамо, навчіть мене дружити". Для мами це було несподіванкою, але вона стала розповідати про своїх друзів, які з'явилися у неї ще в шкільні роки. Із тієї розмови я втямив лише одне — це дуже незвичайне почуття, яке пов'язане з великою повагою до свого друга.

Кілька років тому у нас з'явився в класі новенький, виявилося, що його батьки переїхали жити в Україну з Грузії. І так сталося, що ми відразу подружилися, можливо, тому, що обидва стали відвідувати спортивну секцію з футболу, яка є в нашій школі.

Я вже на порозі дорослого життя, але та розмова з мамою запала мені в душу, і подумки я часто повертався до неї, коли у мене траплялися труднощі у стосунках з другом. Так, я вважаю, що мені пощастило, у мене є справжній друг, а не просто приятель чи однокласник. І знаєте, що нас найбільше зближує? Не спільні інтереси, захоплення певним видом спорту чи прихильність до творчості якогось актора. Наша дружба тримається на трьох китах: довіра, повага, прощення. Перш ніж я усвідомив це, довелося багато пережити й передумати. І мені здається, що саме книжки, які я прочитав ще в дитинстві, стали мені певною мірою добрими порадниками.

Дивіться також

Я довіряю своєму другові настільки, що ніколи ніяких сумнівів його вчинки у мене не викликають. Якось він мені розповів про те, що означають грузинські народні танці, які виконують чоловіки. У рухах є така деталь: чоловіки притискають руки до грудей, потім розводять їх, ніби розкривають груди і простягають нам свої серця. Змінюється ритм — згинаються руки: серце закрите, а вам запропоновано братерство, вірність. Після цієї розмови я теж став придивлятися до наших українських народних танців і, дякуючи другові, помітив дуже багато спільного з грузинськими народними танцями.

Я поважаю думку свого друга, навіть якщо вона мені не подобається або я маю свою, відмінну від його, завжди готовий вибачити свого друга за необдуманий вчинок і сам готовий просити в нього прощення, якщо вчинив негідно. Бо впевнений, що мій друг міркує так само, як і я. Ми різні, але поріднені дружбою. Прекрасні слова Григорія Сковороди підтверджують мою думку: "Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найліпшою прикрасою життя".

-здоров,Толян!
-о,Максим,привіт,як ти,давно тебе не бачив. Хворів,чи чому в школу не ходив?
-тобто? прогулював звісно! всі круті пацани так роблять!
-оу...зрозуміло...
-Тох,у тебе цей,цигарки не знайдеться?
-в мене? звідки? зачекай,ти що,палиш?!
-та а шо,всі круті пацани так роблять,чувак!
-але ж це шкідливо!
-хаха! Ти ще скажи що пити теж не можна! Ми молоді,Толян,треба жити на повну.
-Але,Максиме! це шкодить здоров*ю! ти звязався з поганою компанією,тобі треба до
-ти прикалуєшся? малий,це круто,розумієш? 
-та як ти не розумієш?! все це шкодить здоров*ю!
-та чого ти до мене причепився,мама мені чи що?!
-я бачу переконати тебе не вийде,але пам*ятай: "шкідливі звички-шлях у безодню". Колись ти згадаєш мене і мої слова