Твир роздуму на тему "Чи э зрадою дружби зверненя до дорослих якщо твий друг вчинив правопорушення"

Усі друзі завжди підтримають тебе, дадуть гідну пораду, до в складну хвилину.

У сучасному житті усі друзі до один одному ,щоб дорослі не дізналися чим займається їх дитина коли гуляє з друзями.

Але чи вірно це?

Адже якщо ти прикриєш свого друга, то він буде продовжувати палити. Сгодом, це призведе до різних хвороб легенів. Через що можуть трапитися нещасливі випадки.

Але ж якщо ти здаси свого друга більш за все, що він образиться на тебе. Через що ваша Дружба може скінчитися.

Замислись над тим, а що тобі важливіше? Майбутнє здоров'я твого друга навіть якщо без тебе, чи якщо ви разом будете усе життя лікуватися від шкоди, що наробили цигарки, або наркотики.

Я впевнений в тому, що коли твій друг виросте він зрозуміє, що ти хотів йому зробити якнайкраще.

Тому не бійся розповідати батькам про погану звичку твого друга. Бо батьки зроблять усе щоб у вашому житті було добре.

Объяснение: Надіюся допоміг)

Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. 

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. 

Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи  лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.

   У нашому житті є багато цікавих та захоплюючих історій. Але в усіх повинен бути випадок який змінить твоє життя назавжди. І в мене він також був.

   Одного разу, коли я проходив(ла) біля школи, замітила групу учнів, які направлялись в сторону маленької дівчинки. Я зрозумів(ла) їхні намери та вирішив(ла) зупинити їх. Піддійшовши до школярки та ставши на її сторону, хлопці нацупились, але все таки покинули нас.

    Саме після цьої їсторії я почав(ла) розумітили, що кожен з нас потребує до й не важливо морально це буде чи фізично.