Установить видповидность миж групою та именником який до неи належитьГруппа 1 тверда2 мяка3 мишана4 поза видминами и групамиИменник А обличчя Б пичВ прожекторГ вогоньД хатрощи​

1 тверда - в. прожектор, 2 м'яка - а. обличчя, 3 мішана - б. піч, 4 поза відмінами та групами - д. хитрощі

Відповідь:

6. Г

9. Це було дуже важко, але ми змогли досягти мети, яка здавалася нам недосяжною, коли відчай захопив нас.

Дерева все більше занурюють коріння в землю, квіти тягнуться вгору і, щоб до м, сонце заливає своїим світом всю галявину.

ТУт схева неправильна, я складала за нею, але знаки там стоять неправильно.

10. дуже довго. Добриня з Янкою йшли, вони спали + просувалися, знесиліли, - Добриня сподівався знайти - граматичні основи.  Так, три доби, вдень, вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, зовсім - обставина. Північний захід. від голоду, до Волги До ЧС - став додаткомп, спорні варіанти як і зі зворотом. + притулок і захист теж додаток, якийсь - означення.

Так, з, по, від, до, до - прийменник. Три - числівник. Добриня, янка, доби, шлях, зорях голоду, захід, волги, ЧС, добриня, притулок, захист - іменник. Вдень, вночі - прислівник. Прокладаючи - дієприслівник. А, бо, і - частка. Де - займенник. Якийсь - займенник або прикметник.

Це речення з різними видами звязку.

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !