Прислівник виділено в реченніA Однокласники зібралися на репетицію поблизу актового залу.Б Дівчатка, станьте поблизу й приготуйтеся до розспівування.В Ми Здаємо крос навколо недавно відремонтованого стадіону.Г Навколо наШОЇ ШКОЛИ Висаджують дерева й газОНИ.Д Напередодні свята наш клас провів останню репетицію.​

Прислівник в реченні :

Б Дівчатка, станьте поблизу й приготуйтеся до розспівування.

Високий-вищий

Вузький-вужчий

Тяжкий - тяжчий

Дужий дужчий

солодкий - солодший

швидкий - швидший

добрий - добріший

м`який – м`якший

близький - ближчий

легкий -легший

короткий - коротший

різкий – різкіший

 

 

Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).

Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків:

·         У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше

·         У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін:

- Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший, широкий — ширший.

- Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання);

1.    У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше);

2.    Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення);

3.    Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший[багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках).

Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м 'який — 

м 'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.

1. Пояснити лексичне значення слова (бажано за до словника). ремесло - дрібне виробництво за до примітивного знаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування

 2. Яке слово за походженням: власне українське чи запозичене. Запозичене.

 3. Чи належить слово до активного словникового запасу (можливо, є застарілим або неологізмом). Застаріле (професія ,заняття )
 4. Пояснити, є слово  загальновживаним чи обмеженим у вживанні (наприклад, діалектним, професійним словом або терміном).
загальновживане - "Таємниці писемницького ремесла, або теслярське ремесло , народні ремесла"
  5. Пояснити, до багатозначних чи однозначних слів воно належить. однозначне
 6. Визначити, у прямому чи переносному значенні вжите слово.
7. Назвати його омоніми, синоніми, антоніми (якщо є). Синоніми- майстерність, справа, спеціальність професія