Твір опис міста Києва20-25 речень​

У Києві протікає річка Дніпро.

У Києві багато цікавих архітектурних споруд.

Київ друга столиця України

Київ найбільше місто Європи

Походить від імені Кия

Ліси,парки і сади становлять більш як половину площі

У парках є чимало диких птахів,хижаків

Києв є ботанічною памяткою природи

Оберігати довкілля нині закликає багато хто. У першу чергу політики різного штибу і рангу, які цим самим набирають бали для майбутніх виборів, науковці, журналісти, вчителі. Про нищення природи можуть погомоніти навіть бабусі, які збираються на лавочках.Проте є люди, які тихо, спокійно і впевнено роблять для збереження природи більше, аніж цілі інститути. Вони навчають цього дітей, бо саме їм, сьогоднішнім першокласникам, доведеться в майбутньому виправляти помилки минулих поколінь, що призвели до численних природних катастроф. З 2001 року в Івано-Франківськый області успішно функціонує науково-методичний проект «Довкілля» Івано-Франківщини», який розробила і впроваджує Оксана Мариновська, кандидат педагогічних наук, доцент обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти.Автором цієї нової педагогічної технології є доктор педагогічних наук, професор, директор науково-методичного центру інтеграції змісту освіти АПН України Віра Ільченко з Полтави.Особливістю курсу «Довкілля» є те, що він веде дитину до пізнання себе як частини природи і свого народу. Як казав колись відомий філософ Г. Сковорода: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе». Тому не випадково наскрізним у цій освітній програмі є національно-патріотичне виховання. Бо через пізнання навколишньої природи діти починають любити малу батьківщину, а через неї — всю Україну.Цим самим «Довкілля» формує цілісну свідомість маленької людини, яка згодом відповідатиме за майбутнє рідної землі. У неї з’являється ціннісне ставлення до себе, до світу, що грунтується на почутті любові до кожної живої істоти. Але для того, щоб любити живе довкілля, треба зрозуміти його та жити у злагоді і з ним, і з собою. У такий б реалізується принцип екологічного реалізму, орієнтований на розвиток високого рівня екологічної культури підростаючого покоління.Крім того, проект передбачає підготовку вчителів до роботи в умовах оновлення змісту шкільної освіти, де дуже важливим є впровадження нових курсів. Це — «Моє довкілля» у дитсадках, «Я і Україна. Довкілля» у 1-4 класах, «Природознавство. Довкілля» у 5-6 класах.Для того, щоб педагоги області могли працювати за новою освітньою моделлю, вони проходять відповідну підготовку, беруть участь у семінарах-практикумах та творчих групах.«Як свідчить практика, — каже О. Мариновська, — вчителі охоче обирають новий навчальний предмет. Тільки в Косівському районі на сьогодні за цією програмою, незважаючи на труднощі впровадження, працює 50 класів. А всі негаразди пов’язані здебільшого з низьким рівнем навчально-матеріальної бази. Адже на цих уроках діти вчаться здобувати знання про природу самостійно. Їм демонструють різні види корисних копалин, разом з учителем маленькі школяр гають за ростом кімнатних рослин, досліджують, чи є повітря в ррунті, і т. д.».Але сама п. Оксана та її однодумці — великі оптимісти, бо за «Довкіллям» — майбутнє. Бо ж недаремно учителька початкових класів з Калуша О. Бухвак розшифрувала назву нової педагогічної технології так: «Дорожи, Оберігай, Вітай Красу істинну, Людям Любов’ю Явлену».

Читать полностью: http://h.ua/story/9272#ixzz2tazk6RWH

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу. А я думаю, що це абсурд.

Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.

Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.

Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.