Мне нужно перевести этот текст : Научиться, вѣрний человЂче, бить благочестия дѣлатель, научить, по евангельскому словеси, «глазами управления, речь содержание, ума смѣренье, тѣлу порабощения, гнѣву погубленной, помысел" чист "имѣти, понужаяся на добра дьла, господа совета; Лиша 'НЕ мьсти, ненавидим "- люби, Гоним' моли, забей грЂх '». «Избавиться оскорбленных, судите сиротѣ, оправдайте вдову. терпи, хулимь- ПридЂте, так сожжемься, глаголеть Господь. Аще будут грЂси ваши яко оброщени, яко снѣг "обѣлю я», и прочее.

Пісня і танець - це рідні брат і сестра
Вранці жайворонки видзвонювали мелодії, які, змішуючись із звуками і трелями сопілок пастушків, наповнювали повітря дзвінкою, веселою музикою. Пшениця, колихаючись від подиху вітру, шуміла, говорила. Сміялися, жартували женці, і поле швидко укривалося снопами. Невгамовно проходили хвилина за хвилиною... Коли це враз почувся голос дівчини: “Гляньте, гляньте! О, як танцює пшениця!” Дівчина стояла, нахилившись над своїм зв’язаним снопом і, показуючи серпом перед собою, пильно дивилася на колосся пшениці і, усміхаючись, стежила, як те колосся колисалося, гойдалося, наче танцювало, наче востаннє вело свій танок на лоні матері-природи.
Невідомо, що в ту мить відчувало дівоче серце. Захоплена якимось дивним почуттям, дівчина защебетала дрібну коломийку і пішла кружляти, танцювати, не звертаючи уваги на колючу стерню. Інші женці якусь хвилину здивовано дивилися на неї, а далі, наче заворожені грою невидимого музики, покидали роботу і теж пустилися в танець. Здавалося, що уся природа ясного літечка співала, щебетала, зайнялася дивним весіллям.

Объяснение:

Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду.Отже, хтобачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі,

краща

й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в діброві, і мак у городі.

нічого

Може, й гріх таке казати: де таки видано, щоб дівча було краще од святого сонця й місяця? Да вже, мабуть, так нас, грішних, мати на світ породила, що як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема кращого.Гарна, дуже була гарна сотниківна!.