• Прочитати уважно текст і виконати завдання 4-10. (1) Місто - одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці два складники розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній. Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зни­кає. Жителі сучасного міста, яким би воно не було - стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті - навіть у власному! - ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись. Забагато авто, що з гарчанням про­літають повз хідники, на яких яблуку ніде впасти. Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які - справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі. (2) Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від сти­хій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже уне­можливлює індивідуальне буття. Більшість мешканців сучасних міст живе в однакових типових будинках, у стандартних квартирах, умебльованих стандартними речами, з однаковим для всіх набором теле- та радіопрограм, зі спільними для всіх крамницями й транспортними засобами, де у натовпі ми стаємо мимоволі лише часткою чогось велетенського й доволі ворожого. (3) Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись. Суціль­ний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчи­тися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою. Спробуйте, хоч не на довго, виринути з потоку й залишитись із містом сам на сам. Придивіться до нього, відчуйте рухи його гігантського тіла. Спробуйте уявити, що воно — велетенська жива істота, дуже схожа на людину. Вулиці — це кістки, споруди — м’язи, озера й річки — кровоносні судини, парки й сади — волосся, а електричні дроти — то напружені нерви. «Серце» міста його жителі і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вули­цею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями (В. Осьмак 4. Стиль мовлення прочитаного тексту А Художній. Б Розмовно-побутовий. В Науковий. Г Публіцистичний. 5. Кілька складних синтаксичних цілих містить А Перш. абзац. Б Друг. абзац. В Трет. абзац. Г Четвер. абзац. 6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту А Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці два складника розвитку людства найчастіше виявляються воро­жими одна одній. Б Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широ­ченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь- якій годині вирує неначе на карнавалі. В Жителі сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почува­ються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись. Г Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою. 7. Тільки паралельний тип зв’язку речень присутній у А 1-му абзаці. Б 2-му абзаці. В 3-му абзаці. Г 4-му абзаці. 8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку. А Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зни­кає. Жителі сучасного міста, яким би воно не було, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Б Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись. В Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття. Г «Серце» міста його жителі і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен пови­нен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями. 9. У другому абзаці тематичним реченням є А Перше. Б Друге. В Третє. Г Четверте. 10. Серед виділених слів у першому абзаці тексту відомим є А Одне з уособлень культури. Б Цивілізація. В Від наступу технічного прогресу. Г Мешканці сучасного міста.