Твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну тему. Шевченко вчора, сьогодні і ... завжди. До ть, будь ласка ​

Розмовляють двоє друзів:
- Кажуть, що кожна людина повинна залишити після себе добрий слід. Я вже знаю, що я зроблю. Як трохи підросту,
то почну засаджувати деревами і кущами отой пустир. І там виросте гайок. А в тому гайку я збудую... - (Ім'я першого, наприклад) Івась задумався. - Я ще не знаю, що саме збудую, але точно знаю, що там діти влаштовуватимуть фантастичні ігри...
- Е, - (нехай буде) здивовано бробелькотів Сашко - Я ще про таке не думаю Ще рано, у нас буде багато часу на такі справи.
- Дарма ти так вважаєш, ніколи не...

Треба придумати продовження?

Розмовляють двоє друзів:
- Кажуть, що кожна людина повинна залишити після себе добрий слід. Я вже знаю, що я зроблю. Як трохи підросту,
то почну засаджувати деревами і кущами отой пустир. І там виросте гайок. А в тому гайку я збудую... - (Ім'я першого, наприклад) Івась задумався. - Я ще не знаю, що саме збудую, але точно знаю, що там діти влаштовуватимуть фантастичні ігри...
- Е, - (нехай буде) здивовано бробелькотів Сашко - Я ще про таке не думаю Ще рано, у нас буде багато часу на такі справи.
- Дарма ти так вважаєш, ніколи не...

Треба придумати продовження?