Паву-ГруденьПавучок ро(з, с)казав, сказав Ведмед..ві, як він швид, т)ко снуватин, ння. Якби не воно, вел..тня уже (не)було б на світі. Ведмідь по зПавучка, то і він ..ого в. Як кажуть: «Старе добро не забуваст отСтарий Ведмідь зі сл..озами на оч..х дякував Павучкові.Відтоді Ведмідь ставится (до)Павучка з в..ликою повагою і для вставить пропущенные буквы​

Павучок розказав Ведмедеві, як він швидко снував павутиння. Якби не воно, велетня уже не було б на світі. Ведмідь в Павучка, то і він його в. Як кажуть: «Старе добро не забувається». Старий Ведмідь зі сльозами на очах дякував Павучкові.  Відтоді Ведмідь ставиться до Павучка з великою повагою і вдячністю.

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!

                                  

На картине Авазовского видно что море не спокойное! На этом море большие волны, вода расплескивается в разные стороны! Изображение после ночной бури,море едва переведя дух,должно встретиться с девятым валом.ВОлны поднялись как зверь-великан,который стал на дыбы! На обломках коробля ,который  поглатило море,борятся со стихией кучка смельчаков.Надвигается девятый вал. Под эти валом люди могут погибнуть.Всеми изобразительными седствами Авазовский подчёркивает величие моря и упорство людей.

                            Как-то так!